Надволжя

Українці Надволжя називають свій край — Жовтий Клин за золотими ланами поволзьких степів.

За царату існувала політика поселення українських переселенців з Гетьманщини у XVIII—XIX сторіччях за Волгу з причини стрімкого зростання українського населення у Подонні. Царський уряд лякався перспективи створення суцільної української території від Дніпра до Волги.

Українські поселення розташовані від Казані до Каспійського моря у Середньому й Нижньому Надволжі.

В межах Надволжя виділяються порівняно піднесене правобережжя з Приволзькою височиною і лівобережжя, так званим Заволжям.

У природному відношенні до Надволжя іноді відносять також місцевості, що знаходяться у верхній течії Волги (від її витоків до гирла Оки).

Географічно виділяються такі області Надволжя:

• Верхнє Надволжя — надвозькі землі до Нижнього Новгорода, включаючи Надоков'я
  • Пооков'я (Надоков'я) — землі у водосточищі річки Ока, правої притоки Волги
• Середнє Надволжя — надволзькі землі та волзьких приток від Нижнього Новгорода до Волгограда
  • Надкам'я (Покам'я) — землі у сточищі річки Кама, лівої притоки Волги
• Нижнє Надволжя — надволзькі землі від Волгограда до Каспійського моря

Економічно виділяється Поволзький економічний район. У сучасній Росії існує Приволзький федеральний округ.

• Жовтий Клин
• АРСР німців Поволжя
• Генеральна округа німців Поволжя