Надія Дюк
Надія Дюк (англ. Nadia Diuk; 16 жовтня 1954, Лондон – 23 січня 2019, США) — науковиця, громадська діячка США українського походження.
Надія Дюк | |
---|---|
англ. Nadia Diuk | |
Народилася |
16 жовтня 1954 Лондон |
Померла | 23 січня 2019 (64 роки) |
Громадянство | США |
Національність | українка |
Діяльність | науковиця |
Alma mater | Університет Оксфорда |
Посада | віце-президент Національного фонду на підтримку демократії |
Батько | Петро Дюк |
У шлюбі з | Адріан Каратницький |
Нагороди | |
Життєпис
Донька хорунжого Української Повстанської армії Петра Дюка, який перебрався до Великої Британії, де був членом Спілки офіцерів України, Союзу українців у Великій Британії. Тут народилася Надія у 1954 році. Навчалася в Університеті Сассекса, здобула ступінь бакалавра мистецтв з відзнакою. Закінчила коледж Святого Антонія Оксфордського університету, ставши першим доктором з проблем україністики, захистивши дисертацію на тему досліджень публіцистики Михайла Драгоманова в XIX сторіччі. після цього викладала в цьому університеті радянські та російську історію. З 1980-х років активно допомагає українській діаспорі та дисидентам. Водночас була науковою співробітницею британського Товариства досліджень Центральної Азії.
Згодом перебралася до США, мешкала в Вашингтоні. З 1987 року працювала в Національному фонді на підтримку демократії. До 1989 року керувала програмами на підтримку демократичних рухів в Югославії та Радянському Союзі. З початку 2000-х років була головним директором відділу Центральної Європи та Євразії. Активно досліджувала процеси під час Помаранчевої революції в Україні 2004 року. Згодом призначено на посаду віце-президента, відповідає за діяльність фонду в Європі, Євразії, Африці та Латинській Америці.
Член Ради у справах міжнародних зв'язків (Council on Foreign Relation) та Дорадчої ради Кенан інституту Центру міжнародних досліджень імені Президента Вудро Вільсона. Входила до «Вашингтонської групи» українців. Фонд підтримки демократії є неприбутковою конгресовою організацією США, яка надає активну допомогу Україні в розвитку та зміцненні демократичних реформ. Сприяла організації візитів до США Віктора Ющенка, тоді ще лідера опозиційних сил України.
Часто публікувала статті в газетах та журналах «Вашингтон Пост», «Вашингтон Таймс», «Журнал демократії», «Орбіс», «Світ», «I», «Азербайджанський інтернаціонал», «Російський журнал публічної думки».
Нагороди
- Орден княгині Ольги III ступеня (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[1]
Відомі праці
- «Голодомор 1932–33 рр.», виданої в США 1985 року.
- «Наступне покоління в Росії, Україні та Азербайджані: молодь, політика, ідентичність та зміни» (2012 рік)
Родина
Заміжня за американцем українського походження Адріаном Каратницьким, який з 1993 по 2004 роки очолював організацію Freedom House.
Примітки
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №14/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 23 січня 2019.