Нама
На́ма (Khoekhoegowap, раніша мала назву готтентотська мова) — діалектний континуум, поширений на території Намібії (регіони Еронго, Кунене, Очосондьюпа), а також Ботсвани (округи Ганзі та Кгалагаді) та Південно-Африканської Республіки (Північна Капська провінція)[1]. Зазвичай розглядається як єдина мова, будучи в такому випадку найбільшою в макросім'ї. Діалектами нама говорять представники таких народів, як нама (namaqua), дамара, хайл'ом (Haiǁom), а також інші нечисленні етнічні групи, наприклад, ч'хомані (ǂKhomani)[2]
Нама | |
---|---|
Khoekhoegowab | |
Поширена в | Намібія, ПАР, Ботсвана |
Регіон | Південна Африка |
Носії | 200000 (Намібія, 2013 р.), 2000 (ПАР, 2013 р.), 200 (Ботсвана, 2003 р.)[1] |
Писемність | латиниця |
Офіційний статус | |
Офіційна | Намібія[1] |
Коди мови | |
ISO 639-3 | naq |
Нама — національна мова Намібії. Нею видаються книжки (літературна нама), використовують в адміністрації, запропонована як шкільний предмет. У Намібії і ПАР деякі радіостанції ведуть радіомовлення нама. Викладається в Університеті Намібії (Віндхук), в ПАР може бути мовою другої освіти.
Багато тих, хто розмовляє мовою нама, є носіями двох і більше мов: в Намібії і ПАР як додаткові мови спілкування використовуються африкаанс і англійська, у Ботсвані — сетсвана та англійська.
Писемність
Мова нама користується латиницею[3].
Голосні та дифтонги
|
Неклацаючі приголосні
|
- Букви f, j, l використовуються в запозиченнях з інших мов.
Клацаючі приголосні
|
Примітки
- Ethnologue
- Раніше ч'хомані розмовляли мовою нц'у, знання якої зараз у тій чи іншій мірі зберігають менше 10 осіб. Решта говорить мовами нама та африкаанс.
- Niklaas Johannes Fredericks. «A study of dialectal and inter-linguistic variations of Khoekhoegowab: towards the determination of the standard orthography». Ст. 45—46 (МФА і передача на письмі клацаючих приголосних); 195—196 (азбука); 208—210 (список букв).