Нама

На́ма (Khoekhoegowap, раніша мала назву готтентотська мова) — діалектний континуум, поширений на території Намібії (регіони Еронго, Кунене, Очосондьюпа), а також Ботсвани (округи Ганзі та Кгалагаді) та Південно-Африканської Республіки (Північна Капська провінція)[1]. Зазвичай розглядається як єдина мова, будучи в такому випадку найбільшою в макросім'ї. Діалектами нама говорять представники таких народів, як нама (namaqua), дамара, хайл'ом (Haiǁom), а також інші нечисленні етнічні групи, наприклад, ч'хомані (ǂKhomani)[2]

Нама
Khoekhoegowab
Поширена в Намібія, ПАР, Ботсвана
Регіон Південна Африка
Носії 200000 (Намібія, 2013 р.), 2000 (ПАР, 2013 р.), 200 (Ботсвана, 2003 р.)[1]
Писемність латиниця
Офіційний статус
Офіційна Намібія[1]
Коди мови
ISO 639-3 naq

Нама — національна мова Намібії. Нею видаються книжки (літературна нама), використовують в адміністрації, запропонована як шкільний предмет. У Намібії і ПАР деякі радіостанції ведуть радіомовлення нама. Викладається в Університеті Намібії (Віндхук), в ПАР може бути мовою другої освіти.

Багато тих, хто розмовляє мовою нама, є носіями двох і більше мов: в Намібії і ПАР як додаткові мови спілкування використовуються африкаанс і англійська, у Ботсвані — сетсвана та англійська.

Писемність

Мова нама користується латиницею[3].

Голосні та дифтонги

A aE eI iO oU uĀ āĒ ēĪ īŌ ōŪ ū âÎ îÛ û
/a//e//i//o//u//aː//eː//iː//oː//uː//ã//ĩ//ũ/
Ae aeAi aiAo aoAu auOa oaOe oeUi uiÂi âiÂu âuÔa ôaÛi ûiÎa îa
/ae//ai//ao//au//oa//oe//ui//ãi//ãu//õa//ũi//ĩa/

Неклацаючі приголосні

B bD dG gH hK kKh khM mN nP pR rS sT tTs tsW wX xZ zF fJ jL l
/b//d//g//h//k//kʰ//m//n//p//r//s//t//t͡sʰ//w//x//z//f//j//l/
  • Букви f, j, l використовуються в запозиченнях з інших мов.

Клацаючі приголосні

ǀǁ !ǂǀgǁg!gǂgǀhǁh!hǂh
/ᵑǀˀ//ᵑǁˀ//ᵑ!ˀ//ᵑǂˀ//ǀ//ǁ//!//ǂ//ᵑǀʱ//ᵑǁʱ//ᵑ!ʱ//ᵑǂʱ/
ǀnǁn!nǂnǀkhǁkh!khǂkh
/ᵑǀ//ᵑǁ//ᵑ!//ᵑǂ//ǀχ//ǁχ//!χ//ǂχ/

Примітки
  1. Ethnologue
  2. Раніше ч'хомані розмовляли мовою нц'у, знання якої зараз у тій чи іншій мірі зберігають менше 10 осіб. Решта говорить мовами нама та африкаанс.
  3. Niklaas Johannes Fredericks. «A study of dialectal and inter-linguistic variations of Khoekhoegowab: towards the determination of the standard orthography». Ст. 45—46 (МФА і передача на письмі клацаючих приголосних); 195—196 (азбука); 208—210 (список букв).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.