Напад на службу безпеки у Пулвама (2019)

Починаючи з 2015, Пакистанські войовничі діячі в області Кашмір дедалі більше беруть участь у високопрофесійних атаках смертників проти Індійських сил безпеки. У липні 2015 року троє озброєних людей напали на автобус і поліцейську станцію у м. Гурдаспур. У 2016 році 4-6 озброєних людей напали на Воєнний Аеропорт Патханкот.[4] У Лютому та Червні 2016, войовничі люди вбили 9-ох та 8-ох співробітників служби безпеки у Пемпоре. У вересні 2016, 4 нападники атакували Індійську Армію бригадні штаб-квартири у м. Урі вбивши 19 солдатів. 31 грудня 2017, у Командно Тренувальному Центрі у с. Леспора був скоєний напад войовничими людьми, які вбили 6 співробітників безпеки. Ці напади мали місце на околиці Джамму Срінегір Національному Шосе (Індія).[2]

14 лютого 2019, конвой суден який складався з 78 транспортних засобів перевозив понад 2500 співробітників Головні Резервні Сили Поліції (Індія) (ГРСП)[lower-alpha 1] з Джамму до Срінагар подорожували по Національне шосе № 44. Конвой суден був покинув Джамму приблизно о 3:30 (UTC+05:30) та перевозив велику кількість персоналу через те що два дні до цього на шосе проводився ремонт і не було можливості руху. Конвой повинен був досягти місце призначення до заходу сонця.[2]

У с. Леспора поблизу м. Авантіпур, близько 15:15 (UTC+05:30),[13] автобус зі співробітниками служби безпеки був протаранений Mahindra Scorpio практичним спортивним автомобілем, який перевозив більше 300 кг вибухівки.[14] Це спричинило вибух унаслідок якого загинуло 40 співробітників ГРСП 76-го Батальйону та поранено багатьох інших. Поранені були доставленні до основного воєнного шпиталю у Срінагар.[1]

Пакистанська войовнича група Джаиш-е-Мухаммад заявила про свою відповідальність за цю атаку. Вони також опублікували відеозапис нападника англ. Adil Ahmad Dar відомого також як англ. Adil Ahmad Gaadi Takranewala з псевдо англ. Waqas Commando, 22-річного, який покинув школу(базову загальну середню освіту) з Кекепора приєднався до групи рік до цього.[15][2][16] Його сім'я бачила його в останнє у березні 2018, коли він поїхав з його дому на велосипеді одного для і більше не повернувся.[17] Пакистан заперечив будь-яку причетність лідера Джаиш-е-Мухаммад, Масоод Ажар, який вільно пересувається по країні.[18][19]

Це найбільш смертоносний терористичний напад на співробітників країни починаючи з 1989.[13]

Команда Національної Розслідувальної Агенції з 12 членів займатиметься аналізом атаки разом з поліцією штату.[1][2]

З початку розслідування припустили, що в автомобілі було 300 кг вибухівки,[2] включаючи 80 кг Гексоген,[20] та нітрат амонію.[21]

• Список терористичних подій у Індії
• Повстання в Джамму та Кашмірі
• Індійсько–Пакистанські відносини
• Атака у Урі (2016)

• Jaffrelot, Christophe (2015). The Pakistan Paradox: Instability and Resilience. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-023518-5.
• Moj, Muhammad (2015). The Deoband Madrassah Movement: Countercultural Trends and Tendencies. Anthem Press. ISBN 978-1-78308-389-3.