Нарвська операція (18-24 березня 1944)
Нарвська операція (18-24 березня 1944) — третій етап битви радянських військ Ленінградського фронту з німецькими військами армійської групи «Нарва» та естонськими добровольцями за оволодіння стратегічно важливим Нарвським перешийком. Складова частина багатомісячної битви за Нарву.
Нарвська операція (18-24 березня 1944) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Битва за Нарву Німецько-радянська війна | |||||||
Німецькі піхотинці при підтримці танків Panzer VI «Тигр» в боях за Нарву. 1944 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
СРСР | Третій Рейх | ||||||
Командувачі | |||||||
Коровников І. Т. Микульський С. П. Алферов І. П. |
Карл фон Овен Гюнтер Краппе Отто Каріус | ||||||
Військові формування | |||||||
59-та армія * 6-й стрілецький корпус * 109-й стрілецький корпус |
Армійська група «Нарва» * 61-ша піхотна дивізія * 502-й важкий танковий батальйон |
Загальні дані
Зосередивши нові сили на плацдармі південніше Нарви, радянські війська здійснили чергову спробу прорватися з півдня до невеликого естонського містечка на узбережжі Нарвської затоки — Сілламяе і, таким чином, оточити основні сили армійської групи «Нарва». 18 березня 1944 року 6 стрілецьких дивізій, посилених танками та артилерією, зі складу 109-го стрілецького корпусу та частини прибулого 6-го корпусу, після проведення потужної артилерійської та авіаційної підготовки, розпочали наступ на позиції 61-ї німецької піхотної дивізії. Протягом тижня тривали запеклі бої, однак незважаючи на деякі успіхи в прориві оборони військ Вермахту, радянським військам не вдалося виконати отримане завдання та «зрізати» нарвський виступ на цій ділянці фронту. Зазнавши серйозних втрат у живій силі та техніці, війська 59-ї армії зупинилися на захоплених позиціях.
До 26 березня штурмова група бригадефюрера Гіацинта фон Штрахвітца раптовою атакою ліквідувала західний край захопленого радянськими військами плацдарму поблизу Крівасоо, а до 6 квітня знищила його східний край. Бої між радянськими військами та супротивником тривали аж до кінця квітня 1944 року. Однак, поступово напруга боїв затихла і сторони перейшли до оборони. Відносна тиша на передовій тривала до липня 1944, коли війська Ленінградського фронту здійснили чергову спробу прорвати німецькі укріплення лінії Вотан.
Див. також
Примітки
Література
- Hiio, Toomas (2006). Combat in Estonia in 1944. In: Toomas Hiio, Meelis Maripuu, Indrek Paavle (Eds.). Estonia 1940–1945. Tallinn: Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity.
- McTaggart, Pat (2003). The Battle of Narva, 1944. Hitler's Army. Da Capo Press. с. 287–308. ISBN 0306812606.
- Carlos, Jurado; Nigel Thomas, Darko Pavlovic (2002). Germany's Eastern Front Allies (2). Osprey Publishing. ISBN 9781841761930.
- Walter, Hannes. Estonia in World War II. Historical Text Archive. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 21 жовтня 2008.
- Mart Laar (2006). Sinimäed 1944: II maailmasõja lahingud Kirde-Eestis (Sinimäed Hills 1944: Battles of World War II in Northeast Estonia). Tallinn: Varrak(ест.)
- Toomas Hiio (2006). «Combat in Estonia in 1944». In Toomas Hiio, Meelis Maripuu, & Indrek Paavle. Estonia 1940—1945: Reports of the Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity. Tallinn. pp. 1035—1094.
- Кривошеин Евгений Петрович; Костин Николай Фёдорович. Битва за Нарву: Февраль — сентябрь 1944 года. — Таллин : Ээсти раамат, 1984. — 160 с. — 9000 прим. (рос.)
Посилання