Наскельні малюнки в Гобустані

Наскельні малюнки Гобустана[1][2][3][4] (азерб. Qobustan petroqlifləri) — розташовані на території Гобустанського заповідника в Азербайджані наскельні зображення. Малюнки Гобустана вибиті і видряпані на скелях у період від раннього неоліту до середньовіччя[5]. Їх налічується більше 6000[6], серед яких є малюнки, вік яких не менше 25 тисяч років[7].

Наскельні малюнки в Гобустані

40°07′30″ пн. ш. 49°22′30″ сх. д.
Країна  Азербайджан

Наскельні малюнки в Гобустані
Наскельні малюнки в Гобустані (Азербайджан)

Дослідження

Про гобустанські петрогліфи російські вчені знали ще в 40-х роках XIX століття.

1939 року азербайджанський археолог Ісхак Джафарзаде почав дослідження зображень, задокументувавши близько 3 500 наскельних малюнків[8].

В архівах Петербурзької Академії наук навіть було 3-4 звіти з цієї теми. Англійські інженери-нафтовики запрошували в ці місця професора з Оксфордського університету. Біля входу в головну печеру є російськомовний напис 1905 року, в якому сказано, що в цих місцях побував якийсь Крузе. Зображення човнів вивчав також норвезький дослідник Тур Хеєрдал[9].

Опис

Наскельні малюнки розташовані на території декількох гір: Беюкдаш (Великий Камінь), Кічикдаш (Малий Камінь) і навколо напівкруглої, найбільшої гори — Кянізадаг — грязьового вулкана. Дивовижні малюнки зустрічаються переважно в печерах, на уламках скель[10].

Малюнки зображають господарське життя, побут, магічні і тотемічні уявлення давніх людей, їхні релігійні обряди, сцени полювання на різних диких тварин тощо. Зустрічаються зображення чоловіків і жінок, сцени рибальства, різних диких тварин. Також можна зустріти зображення мисливців, що скачуть на конях, самотню богатирську постать женця з серпом, хороводи фігур танцюристів, човни з веслярами й солярні знаки. Сцени з танцями зображені на Беюкдаші і, ймовірно, відносяться до III—II тисячоліть до н. е. За датуванням, перші малюнки були більшого розміру, а в пізніші століття, в епоху бронзи і далі, розмір малюнків зменшувався[3]. У ранньому середньовіччі, в VIII—IX століттях, і в пізню епоху через те, що господарська роль полювання зменшувалася, а перенесення зображень на керамічні та металеві вироби почастішало, а також завдяки поширенню ісламу, який забороняв зображення людей і тварин, малюнки на скелях стали спрощуватися до такої міри, що ставали схематичними[4].

В районі Гобустана висікання на скелях малюнків пастухами зберігалося до кінця XIX століття, а в окремих випадках і довше[4].

Зображені чоловіки, в обов'язковому порядку, були в мисливському образі і мали лук і стріли. Зростом вони були високі, тілом стрункі. Також є зображення сцен сутичок, де в руках у чоловіків намальовані палиці або ножі.

Жінки зображені як представниці матріархату — повні, так і жінки-воїни з тонкою талією і луками. Такі малюнки зустрічаються у печері "Сім красунь".

Серед малюнків також можна зустріти зображення таких видів тварин, як дикі кози, олені, джейрани, коні, а також леви та інші. Є немало зображень птахів, морських тварин — риб, змій і т.д. Крім диких тварин, намальовані також одомашнені, наприклад, приручені собаки.

В наскельних малюнках також відбито скотарсько-землеробське господарство регіону.

Серед наскельних малюнків Язилитепе і Беюкдаша, які відносяться до III—II тисячоліть до н. е, можна зустріти сцени кінного полювання на таких тварин, як антилопа, олень, коза тощо. Зображено речі: тризубці, списи, аркани і багато іншого. Крім того були також малюнки пронизаних списом тварин, що, ймовірно, символізує магічні ритуали.

На наскельних малюнках Беюкдаша зображено різні човни, в носовій частині деяких зображено сонце (в бронзову епоху на території сучасного Азербайджану був поширений культ Сонця), а також люди з луками.

Внесення в список ЮНЕСКО

Починаючи із 2002 року, урядом Азербайджану було надано до ЮНЕСКО пакет необхідних документів, стосовно включення деякої частини заповідника(територія наскельних малюнків), площею 537 га. В 2006 році було підготовлено і надано ЮНЕСКО план управління і деяка робота щодо номінації Гобустану. Саме в цей період, за підтримки Гейдара Алієва та Мехрібан Алієвої до заповідника було запрошено тодішнього головного директора ЮНЕСКО Мацуура Коіхіро(генеральний директор ЮНЕСКО із 1999—2009). Він був ознайомлений із пам'ятками Гобустану, а експерти із ЮНЕСКО та ІКОМОС підтримали ініціативу Міністерства Культури та Туризму Азербайджану. Під час 31-сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що проходила із 23 червня по 2 липня 2007 року в місті Крайстчерч (Нова Зеландія), культурний пейзаж наскельних малюнків Гобустану було внесено до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Хейердал, 2002, с. 43.
  2. Мамедов И. М. История Азербайджана (с древнейших времён до наших дней). Б. : Маариф, 2009. — С. 11.
  3. Алиев, 1991, с. 177.
  4. Мухина, 1984, с. 93.
  5. Джафарзаде, 1973, с. 14-18.
  6. Ашурбейли, 1990, с. 7.
  7. Василий Голованов. Каспийская книга: Приглашение к путешествию. — Новое Литературное Обозрение, 2014-12-18. — 1678 с. — ISBN 9785444803561.
  8. Sherri Liberman. A Historical Atlas of Azerbaijan. — The Rosen Publishing Group, Inc, 2003-12-15. — 78 с. — ISBN 9780823944972.
  9. Betty Blair. Thor Heyerdahl in Baku. Norwegian Archeologist Identifies Azerbaijan as Early Cradle of Civilization // Azerbaijan International : журнал.  . No. 7.3. P. 96-97.
  10. Ersin Alok. Petroglyphs of Gobustan. — Azärinşaat, 2011. — 129 с.

Література

Книги
  • Джафарзаде И. М. Гобустан. Наскальные изображения. — Баку : Элм, 1973. — 198 с.
  • Формозов А. А. Памятники первобытного искусства на территории СССР / Под ред. Н. Я. Мерпера. — Москва : Наука, 1980. — 136 с.
  • Ашурбейли С. Б. Экономические и культурные связи Азербайджана с Индией в средние века. — Баку : Элм, 1990. — 149 с.
  • Алиев В. Г. Культура эпохи средней бронзы Азербайджана. Баку. — Баку : Элм, 1991.
Статті
  • Ҹәфәрзадә И. М. Гобыстан гаяларында тәсвирләр // Материалы по истории Азербайджана. Труды Музея истории Азербайджана. — Баку, 1957. — Т. II.(азерб.)
  • Джафарзаде И. М. Наскальные изображения Кобыстана // Труды Института истории Академии наук Азербайджанской ССР. — 1958. — Т. XIII.
  • Джафарзаде И. М. Наскальные изображения Кобыстана (Азерб. ССР) // Археологические исследования в Азербайджане. — Баку, 1965. — С. 18-29.
  • Рустамов Д. Н., Мурадова Ф. М. Археологические работы в Гобустане // Археологические открытия 1969 года. — Москва, 1969.
  • Рустамов Д. Н., Мурадова Ф. М. Археологическая работа 1977 года в Гобустане // Археологические и этнографические изыскания в Азербайджане. — Баку : Элм, 1980.
  • Рустамов Д. Н., Мурадова Ф. М. Археологические исследование в Гобустане в 1978 году // Археологические и этнографические изыскания в Азербайджане. — Баку : Элм, 1982.
  • Мухина Е. В. Каменная летопись Гобустана // Наука в СССР. — 1984.   2. — С. 84-95.
  • Хейердал Т. Наскальные рисунки Гобустана // Наедине с совестью : сборник статей. — Москва : Мусагет, 2002. — С. 43-49. — ISBN 5-85164-082-0.
  • Алиев В. Г. Духовный мир конных и лодочных охотников эпохи бронзы Азербайджана // IRS-Наследие. — 2008.   36. — С. 20-24.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.