Настиль
Настиль металургійний (від «встеляти, настеляти»[1]) — рівномірно вкривати поверхню шаром чогось — в металургії — тугоплавка маса, що утворюється на кожусі доменної печі внаслідок порушення ходу плавки або несприятливої взаємодії шихти з вогнетривкою футеровкою.
Будова настилей різна, часто кільцева з основою в середній частині шахти. Вершина нерідко знаходиться біля основи захисних плит колошника або на 1,5—3,0 м нижче, а іноді при плавці цинквмісних руд навіть частково перекриває їх. Товщина настилів досягає 3 м і більше при висоті по шахті печі 10—15 м і середній товщині 1—2 м. Матеріал настилі — конгломерат рудного висипу, коксу і вапняку. При цьому руда або агломерат значною мірою бувають відновленими і спікаються в моноліт різної міцності.
Цікаве з історії плавки
Ґеорґіус Аґрікола у своїй роботі De Re Metallica (1556 рік) згадує настиль, який утворюється під час плавки руд і металів:
[2]Плавильник збиває після плавки настилі, застиглі на стінах.
Примітки
- УСТЕЛЯТИ (ВСТЕЛЯТИ). Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- Full text of De Re Metallica. Архів оригіналу за 3 травня 2006. Процитовано 11 грудня 2016.
Джерела
- Настиль.
- Образование настылей в доменной печи
- Основи металургійного виробництва металів і сплавів. — К.: Вища шк., 2006. — 503с.;
- Фізико-хімічні та металургійні основи виробництва металів. — К.: ІЗМН, 1996. — 392с.;