Насєдкін Пилип Іванович

Пилип Іванович Насєдкін (14 (27) серпня 1909(19090827), село Знам'янка Воронезької губернії, тепер у складі Старооскольського міського округу, Бєлгородської області 3 червня 1990, Москва) — російський радянський письменник, 2-й секретар ЦК ЛКСМ України.

Насєдкін Пилип Іванович
Народився 27 серпня 1909(1909-08-27)
село Знам'янка Воронезької губернії, тепер у складі Старооскольського міського округу, Бєлгородської області
Помер 3 червня 1990(1990-06-03) (80 років)
Москва, СРСР
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність росіянин
Діяльність письменник
Знання мов російська
Членство Спілка письменників СРСР
Жанр повість
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився у селянській родині. Член комсомолу з 1926 року. З 1927 року працював головою сільського робітничого комітету. З 1928 року був на відповідальній комсомольській роботі, очолював один із сільських районних комітетів ВЛКСМ.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1930—1931 р. — завідувач відділу кадрів нафтового тресту в місті Воронежі.

У 1932 році закінчив Воронезький педагогічний інститут, а у 1933 році — Вищі журналістські курси при Всесоюзному комуністичному інституті журналістики.

У 1933—1934 роках — редактор газети політичного відділу машинно-тракторної станції в Кабардино-Балкарській АРСР Орджонікідзевського краю.

У 1934—1936 роках — у Червоній армії.

У 1936—1937 роках — постійний кореспондент газети «Комсомольська правда» по Казахській РСР. У 1937—1938 роках — постійний кореспондент, завідувач відділення газети «Комсомольська правда» по Українській РСР.

У грудні 1938 — грудні 1939 року — 2-й секретар ЦК ЛКСМУ.

У квітні 1939 — квітні 1943 року — секретар ЦК ВЛКСМ з питань пропаганди і агітації, член Бюро ЦК ВЛКСМ.

У 1940 році — відповідальний редактор журналу «Зміна». У роки німецько-радянської війни війни, з вересня 1941 по квітень 1943 року — комісар Головного управління загального військового навчання при Народному комісаріаті оборони СРСР. У 1945 році закінчив Вищу дипломатичну школу. У цей час тяжко захворів і втратив зір. Будучи незрячим, написав 16 повістей і романів. У 1949—1950 роках — голова президії Центрального правління Всеросійського товариства сліпих.

Почав друкуватися у 1931 році (оповідання «Набат» у журналі «Підйом», Воронеж). Твори письменника присвячені діяльності комсомольців в роки Громадянської війни в Росії, трудових буднів радянської молоді. Вистави за романом «Великі голодранці» ставилися на багатьох театральних сценах. Два романи письменника були екранізовані.

Помер 3 червня 1990 року. Похований у Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Нагороди та премії

Пам'ять

Його ім'ям названа вулиця в південно-західній частині міста Старий Оскол і у рідному селі Знам'янка.

Список творів

Романи

  • Повернення (1945)
  • Велика сім'я (1949)
  • Випробування почуттів (1956)
  • Великі голодранці (1967)
  • Червоний чорнозем (1969)
  • Осяяння (1970)

Повісті

  • Так починалося життя (1938)

Екранізації

  • Великі голодранці (1973)
  • Червоний чорнозем (1977)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.