Науель Перес Біскаярт

Науель Пе́рес Біская́рт (ісп. Nahuel Pérez Biscayart; нар. 6 березня 1986, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський актор кіно та телебачення.

Науель Перес Біскаярт
ісп. Nahuel Pérez Biscayart
Дата народження 6 березня 1986(1986-03-06)[1][2] (35 років)
Місце народження Буенос-Айрес, Аргентина[2]
Громадянство  Аргентина
Професія актор
Роки активності 2003 — наш час
IMDb ID 1465580
Нагороди та премії
«Сезар» (2018)
Зовнішні зображення
Фото Науеля Переса Біскаярта

Біографія

Науель Перес Біскаярт народився 6 березня 1986 року у Буенос-Айресі, Аргентина. У дитинстві Науель ніколи не замислювався про акторську кар'єру і навіть в початковій школі він не брав участі ні в яких мистецьких заходах. Навчаючись в середній школі, Біскаярт заради жарту записався в театральний гурток і з часом зрозумів, що йому подобається грати на сцені.

На телебаченні 17-річний Науель дебютував у серіалі «Путани», у якому зіграв роль Маркоса. У 2006 році Біскаярт був удостоєний премії як «Найкращий актор» на Кінофестивалі трьох континентів в Нанті (Франція) за роль у фільмі «Клей».

У 2010 році Біскаярт вперше знявся за кордоном, у Франції, зігравши одну з ролей у фільмі Бенуа Жако «У лісовій хащі» з Ізільд Ле Беско. Продовжуючи зніматися в кінофільмах і телесеріалах в Аргентині, актор отримує нові пропозиції зі Швейцарії та Бельгії. У 2010 році він знову знявся у Франції, у фільмі Ребекки Злотовськи «Гранд Централ. Атомне кохання».[3]

У 2014 році Науель Бікаярт спробував себе в ролі режисера і зняв свій перший короткометражний фільм «Я забув» (фр. J'ai oublié). У цьому ж році актор зіграв головну роль у фільмі «Я твій», за що отримав премію за «Найкращу чоловічу роль» на кінофестивалі в Карлових Варах.

У 2017 році Біскаярт зіграв головні ролі у французьких фільмах «Зазирни в його серце» — повнометражному режисерському дебюті Джоан Шемли (в українському прокату фільм демонструвався з 7 грудня 2017), та в драмі Робена Кампійо «120 ударів на хвилину», яка брала участь в 70-му Каннському міжнародному кінофестивалі та завоювала там кілька нагород. У грудні цього ж року за роль Шона Далмазо у фільмі «120 ударів на хвилину» Біскаярт був номінований на премію Європейської кіноакадемії як «Найкращий європейський актор»[4][5]. У 2018 році актор отримав за цю роль французьку національну кінопремію «Сезар» як найперспективніший актор.[6][7]

Фільмографія
Науель Перес Біскаярт (у центрі) з членами знімальної групи фільму «120 ударів на хвилину» на Каннському МКФ 2017
Ролі на телебаченні
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2003сПутаниDisputasМаркос
2003сЧорне сонцеSol negroМаріто
2004сЕпітафіїEpitafiosПабло
2004сХолодна кровSangre fríaІван
2005сЖінки-вбивціMujeres asesinasМарсело
2005сТрофеїБотінес
2006сВідчайдушні домогосподаркиAmas de casa desesperadas
2006сБрати детективиHermanos y detectives
2007тфСигналLa señal
2008сТут неможливо житиAquí no hay quien vivaЛукас
2009сЕпітафії 2EpitafiosПабло
2010сВтрачений часLo que el tiempo nos dejó
2011сПровідний гравецьEl punteroГермініо
2012—2013сТемний ангелLynchПедро Хосе «Скажений»
Ролі в кіно
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2004фНаступний вихіднийPróxima SalidaАбель
2005фТатуюванняTatuadoПако
2005фАура El AuraХуліо
2006фКлейGlue
2006фСирне обличчяCara de queso 'mi primer ghetto'Фелман
2006кфПоточний часTodas las veces
2009фКров течеLa sangre brotaЛеандро
2009фМовчанняSilenciosХуан
2010фПатагоніяPatagoniaАлехандро
2010фУ лісовій хащіAu fond des boisТімоті
2010фГора БайоCerro BayoЛукас
2013фГранд Централ. Атомне коханняGrand CentralАйзек
2013фЛіва нога. Права ногаLeft Foot Right FootВінцент
2014фУсі мертвіTodos están muertosДієго
2014фЯ твійJe suis à toiЛукас
2014фЛулуLulu
2015фОстаннє літо БекаBecks letzter SommerРаулі Кантас
2016фПеред світанкомStefan Zweig: Farewell to EuropeВіктор д'Альмейда
2016фІдеальне майбутнєEl futuro perfecto
2017ф120 ударів на хвилину120 battements par minuteШон Далмазо
2017фДо побачення там, нагоріAu revoir là-hautофіцер жандармерії
2017фЗазирни в його серцеSi tu voyais son coeurКостель
2017фАгадаAgadah

Визнання
Нагороди та номінації Науеля Переса Біскаярта[8]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія Аргентинської асоціації кінокритиків
2006 Срібний кондор найкращому акторові-новачку Татуювання Нагорода
2017 Срібний кондор найкращому акторові Лулу Номінація
Кінофестиваль трьох континентів у Нанті
2006 Найкращий актор Клей Нагорода
Премія «Люм'єр»
2011 Найкращий молодий актор У лісовій хащі Номінація
2018 Найкращий актор 120 ударів на хвилину Нагорода
Кінофестиваль у Карлових Варах
2014 Найкращий актор Я твій Нагорода
Міжнародний кінофестиваль квір-кіно в Лісабоні
2015 Приз журі найкращому акторові Я твій Нагорода
Премія «Кришталевий глобус»
2018 Найкращий актор 120 ударів на хвилину Нагорода
Премія «Сезар»
2018 Найперспективніший актор 120 ударів на хвилину Нагорода

Примітки
  1. Freebase Data Dumps — Google.
  2. cinenacional.com — 2001.
  3. Nahuel Perez Biscayart: Sa biographie на сайті AlloCiné (фр.)
  4. European Film Awards Nominations: ‘The Square’, ‘Loveless’, ‘On Body And Soul’ & More. Deadline.
  5. The 30th European Film Awards. Cineuropa (англ). Процитовано 8.12.2017.
  6. Yann Bouchery. Le journal de 7h : "120 battements par minute" de Robin Campillo s'impose aux César. RTL.fr (фр.). 3.03.2018. Процитовано 3.03.2018.
  7. 43e cérémonie des César : Le triomphe de « 120 battements par minute ». Le Point.fr (фр.). 2.03.2018. Процитовано 3.03.2018.
  8. Нагороди та номінації Науеля Переса Біскаярта на сайті IMDb (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.