Нант

Нант (фр. Nantes [nɑ̃t] , брет. Naoned, ґалло Naunnt, Nàntt) — місто та муніципалітет у Франції, адміністративний центр регіону Пеї-де-ла-Луар та департаменту Атлантична Луара. Населення — 287 845 осіб (2011)[1]. Центр історичного Бретонського герцогства, хоча в теперішній час в регіон Бретань не входить.

Нант
фр. Nantes
брет. Naoned
ґалло Naunnt, Nàntt

 
Країна  Франція
Регіон Пеї-де-ла-Луар 
Департамент Атлантична Луара 
Округ Нант
Код INSEE 44109
Поштові індекси 44000, 44100, 44200, 44300
Координати 47°13′05″ пн. ш. 1°33′10″ зх. д.
Висота 2 - 52 м.н.р.м.
Площа 65,19 км²
Населення 287 845 (2011-01-01)
Густота 4415,48 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер
Мандат		 Johanna Rolland
2014-2020
Офіційна сторінка 

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 350 км на південний захід від Парижа.

Нантський собор

Історія

Нант був заснований понад 2 тисячі років тому галлами-намнетами, чиє ім'я збереглося в назві міста. Християнське вчення прийшло в місто в III столітті, коли Нант став центром єпархії. Навернення до християнства жителів Нанта пов'язують з іменами двох юних мучеників — святих Рогатіана і Домітіана.

З 834 по 936 рік місто перебувало під пануванням норманів. У середньовіччі графи Нанта оскаржували у графів Ренна верховенство в Бретонській марці. У роки гугенотських воєн Нант твердо стояв на боці Католицької ліги і не відкрив своїх воріт Генріху IV до самого підписання 1598 року Нантського едикту про віротерпимість.

Після вандейського заколоту в Нанті розгорнув бурхливу діяльність комісар Жан-Батіст Каррьє, який замінив гільйотину швидшим способом убивства — масовим затопленням неугодних.

Під час Другої світової війни Нант пережив німецьку окупацію і був сильно зруйнований. Група руху Опору, якою керував Спартако Гіско, стратила німецького коменданта Карла Хоца.

У XX столітті «західна Венеція» (традиційний перифраз Нанта, помережаного численними струмками та річками) була перебудована до невпізнання. Річкові протоки було засипано, а на їхньому місці було прокладено дороги, водночас залізниця, що перетинала все місто, стала підземною. 1961 року знову відкрився Нантський університет (колишній, заснований ще 1490 року, був закритий у роки революції).

Культура
Купецькі маєтки XVIII століття на острові Фейдо, де народився Жуль Верн

за своїм архітектурним виглядом Нант не справляє враження давнього міста. З пам'яток старовини після британських бомбардувань 1943 року були ретельно відреставровані середньовічні Нантський собор та Герцогський замок.

  • У Нанті з 1804 діє Музей образотворчого мистецтва з доволі примітною художньою колекцією XVI–XX століть.
  • Археологічний музей Нанта, відомий своїми колекціями. Музей організаційно об'єднаний із музеєм Добре, заснованим приватним колекціонером (1896).
  • Музей народного та декоративного мистецтва Бретані.
  • Музей міста Нант.

З 1943 року в Нанті базується однойменний футбольний клуб. З 1979 року в Нанті проводиться Кінофестиваль трьох континентів. З 2007 року в Нанті функціонує парк технічних атракціонів, інспірованих творами Жуля Верна, під назвою «Машини острова».

Освіта

У місті діє Нантський університет, Нантська школа менеджменту, Центральна школа Нанта.

Демографія

Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 133 760 22 885 27 103 42 681 27 189 12 507 1395
Жінки 149 073 22 424 29 949 40 364 31 202 21 129 4005

Економіка

2010 року серед 201 106 осіб працездатного віку (15—64 років) 141 572 були активними, 59 534 — неактивними (показник активності 70,4%, у 1999 році було 65,6%). З 141 572 активних мешканців працювали 121 422 особи (62 030 чоловіків та 59 392 жінки), безробітними було 20 150 (10 211 чоловіків та 9939 жінок). Серед 59 534 неактивних 34 721 особа була учнем чи студентом, 10887 — пенсіонерами, 13926 були неактивними з інших причин[6]. У 2010 році у муніципалітеті числилось 128496 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 258006,5 особи, медіана доходів виносила 19 656 євро на одного особоспоживача[7].

Промисловість

Нант — порт на річці Луара. Вантажообіг (з аванпортом Сен-Назер) понад 20 млн т на рік. Крім того:

Транспорт

Вантажообіг Нантського порту (з аванпортом Сен-Назер) понад 20 млн т на рік.

Основна транспортна система міста — Нантський трамвай, найбільша трамвайна мережа у Франції та перший в Європі трамвай нового покоління (сучасна система відкрита 1985 року; на 2008 рік — 3 лінії, 90 станцій). Є також автобус та річковий транспорт на Луарі та Ердр.

Сусідні муніципалітети

Уродженці


Міста-побратими

Посилання

Див. також

Примітки
  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
  4. INSEE: Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  5. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  6. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  7. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.