Науменко Владлен Васильович

Науменко Владлен Васильович (1 листопада 1947, Орша) — український радянський футболіст, тренер, арбітр, український футбольний функціонер. Брат Юрія Науменка. Майстер спорту СССР (1968). З 1997 року делегат Федерації футболу України.

Владлен Науменко
Особисті дані
Повне ім'я Владлен Васильович
Науменко
Народження 5 жовтня 1947(1947-10-05) (74 роки)
  Орша, БРСР, СРСР
Зріст 178 см
Вага 77 кг
Громадянство  Україна
Позиція захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1964—1970 «Авангард» (Тернопіль)116(7)
1971 «Суднобудівник» (Миколаїв) ?(3)
1972 «Металург» (Шимкент) ?(?)
1972—1973 «Зірка» (Тирасполь) ?(?)
1974 «Ністру» (Кишинів) 0(0)
1974—1980 «Суднобудівник» (Миколаїв)204(6)
1979 «Кристал» (Херсон) 15(1)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1980 «Океан» (Миколаїв)
1992 «Евіс» (Миколаїв)
2006—2007 «Миколаїв-2»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

У футбол починав грати в Тернополі. Протягом семи років грав у клубі «Авангард» (Тернопіль), у складі якого в 1968 році став чемпіоном України.

У 21 рік отримав звання Майстра спорту СРСР, виступаючи за збірну «Авангарду» в першості СРСР серед товариств і відомств (1965 — чемпіон)[1].

Наприкінці 1970 року на запрошення Євгена Лемешка перейшов у «Суднобудівник» (Миколаїв). У 1971 році провів сезон за «корабелів», після закінчення якого був призваний в армію. Службу проходив у тираспольській «Зірці».

З 1974 знову грав в Миколаєві за «Суднобудівник». За 6 років провів 204 гри, забив 6 м'ячів, був капітаном команди.

Свого часу тренувався у складі «Ністру» (Кишинів). Влітку 1980 року перейшов до херсонського «Кристалу», в якому й завершив кар'єру гравця.

Кар'єра тренера

З 1980 року — на тренерській роботі у м. Миколаїв. Спочатку працював у команді КФК «Океан» (Миколаїв), потім у «Суднобудівнику».

З 1982 року з невеликою перервою працював у ДЮСШ «Суднобудівник» (нині — СДЮШОР «Миколаїв»). Наприкінці 80-х років паралельно був тренером юнацької збірної УРСР. У 1989 році разом з Валерієм Шведюком привів команду до виграшу кубка ЦК ВЛКСМ «Надія». Тричі посідав друге і один раз — третє місця[1].

У 1992 році працював головним тренером «Евіса» (Миколаїв). Залучив до команди Забранського, Мизенка, Ульяницького й інших[1]. Однак за підсумками сезону команда вилетіла з вищої ліги.

У 2000-х роках працював у Миколаївській обласній федерації футболу. Інспектував матчі чемпіонату області.

Досягнення
  • Чемпіонат УРСР з футболу

Примітки
  1. Малишев, 1997.

Джерела
  • Фроленков В. Науменко Владлен Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 612. — ISBN 966-528-197-6.
  • Малишев. Майстер захисту. Владлену Науменко - 50 ! // Миколаївські новини : стяття. — 1997. — № 59 (148) (4 жовтня). — С. 5.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.