Науменко Ольга Миколаївна

Ольга Миколаївна Науменко (нар.. 6 грудня 1949, Москва, СРСР) — радянська і російська актриса театру і кіно, телеведуча, народна артистка Росії (2005)[3].

Науменко Ольга Миколаївна
рос. О́льга Никола́евна Нау́менко
Дата народження 6 грудня 1949(1949-12-06)[1][2] (72 роки)
Місце народження Москва, СРСР
Громадянство  Росія
 СРСР
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1972)
Професія акторка, кіноакторка, ведуча
Нагороди
IMDb ID 0622627

Внесена до «чистилища» бази «Миротворець»[4].

Біографія
Зовнішні зображення
У ролі Галини. Кадр з фільму.

Ольга Науменко народилася в родині військового. Займалася в драматичній студії у Палаці піонерів на Ленінських горах. У 1972 році закінчила театральне училище імені Бориса Щукіна. Грає в Московському драматичному театрі імені Гоголя (з 2013 — «Гоголь-центрі»).

З 2014 року веде ток-шоу «Справа ваша» на Першому каналі.

Чоловік актриси — Олександр Скворцов (1950—2009), актор театру «Ермітаж». У шлюбі прожили 32 роки. Дочка Світлана — журналіст, вийшла заміж за француза і переїхала до Франції. Пізніше розлучилася і повернулася до Росії, переїхавши до Санкт-Петербург разом з новим коханим.[5]

Громадська позиція

Ольга Науменко свідомо порушила державний кордон України та співпрацювала зі структурами терористичної організації ДНР. На запрошення Центру слов'янської культури міста Донецька 04 березня 2017 року вона відвідав Донецьк, разом з іншими акторами вистави «Провінційні історії»[6][7].

Творчість

Театр імені Миколи Гоголя
  • «Потворна Ельза», реж. Б. Голубовський — Ельза
  • «І цю дуру я любив…», реж. А. Швецов[8] — вона
  • «Полювання на жінок», реж. А. Говорухо[9] — Тетяна Рєпіна
  • «Петербург»
  • «Старим козацьким способом», реж. Б. Голубовський, Ю. Левицький, А. Покровський[10], є телеверсія — Раїса Гусятникова
  • 2001 — «Записна книжка Тригоріна», постановник З. Яшин, реж. Е. Кемарська — Поліна Андріївна
  • 2003 — «Карнавал „Ламбада“», реж. С. Яшин — Єлизавета
  • 2005 — «Стомлена щастям», постановник С. Яшин, реж. В. Сорокін[11] — Ноель[12]
  • 2007 — «викрадати Жінок небезпечно (Викрадення Олени)», реж. А. Говорухо[9] — Олена Ларсон'є
  • 2010 — «Тітка Чарлея», реж. С. Яшин — донна Роза д'Альвадорез

Гоголь-центр

Ролі в кіно
  • 1968 — Довгий день Кольки Павлюкова — школярка
  • 1969 — Непідсудний — дівчина на сільській пошті
  • 1970 — Переступи поріг — Альбіна Савицька
  • 1970 — 1971 — Тіні зникають опівдні — Варвара (Варя) Устинівна Кузьміна (Морозова), молодша дочка Устина та Пистимеї Морозових, молодша сестра Федора, дружина Єгора, мати Феді
  • 1973 — Чорний принц — Аннушка
  • 1973 — 1983 — Вічний поклик — подруга Мані
  • 1975 — Іронія долі, або З легким паром! — Галя
  • 1975 — Остання жертва — Ірина Лавровна Прибіткова
  • 1976 — Моя любов на третьому курсі — Оля Баннікова
  • 1978 — Голубка — Віра
  • 1978 — Ліки проти страху — Ольга Іллівна Панафідіна
  • 1982 — Владивосток, рік 1918 — Логінова
  • 1983 — Тепло рідного дому — Анка
  • 1986 — Пташине молоко — Алла
  • 1986 — Зіна-Зінуля — Ірина, дружина Петренка
  • 1999 — Святий і грішний
  • 2001 — Леді Бос — Монастирська
  • 2003 — 2005 — Саша + Маша
  • 2007 — Доглядальниця — Зінаїда Петрівна
  • 2007 — Ти зверху, я знизу — Зіронько
  • 2008 — Управа — мати Ольги Морозової
  • 2008 — Терміново в номер (серія «Чорна вдова») — лікар Шестакова
  • 2009 — Якось буде любов — Василина Андріївна, подруга Ангеліни Затонської
  • 2011 — Врятувати чоловіка — Зоя Василівна
  • 2012 — Без сліду — Ніна Коваль
  • 2012 — Громадянка начальниця. Продовження — Раїса Сергіївна
  • 2013 — Мар'їна Роща — Ганна Іванівна Камишова
  • 2013 — Два миті любові — Тетяна Іванівна
  • 2013 — Право на любов — директорка
  • 2013 — Третя світова — Женя в старості
  • 2014 — Будинок сплячих красунь
  • 2014 — Надія — Марина Аркадіївна
  • 2015 — Фамільні цінності — Ганна Горєєва, мати Тетяни
  • 2015 — Людмила Гурченко — Ангеліна Степанова
  • 2016 — Сім'я Светофоровых — Серафима Михайлівна
  • 2017 — Небезпечні зв'язки — Валентина
  • 2017 — Серце жінки
  • 2018 — Молодіжка — Лідія, дружина Івана Качалова

Примітки
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ČSFD — 2001.
  3. Почётное звание присвоено 27.12.2005 г. указом Президента России Владимира Путина № 1540. Архів оригіналу за 20 січня 2007. Процитовано 22 квітня 2009.
  4. Науменко Ольга Николаевна / Науменко Ольга Миколаївна / Naumenko Olga Nikolaevna(рос.)
  5. Прямой эфир (29 грудня 2017). Закрытый показ «Иронии судьбы…». Специальный выпуск. Андрей Малахов. Прямой эфир от 29.12.17. Процитовано 30 грудня 2017.(рос.)
  6. Александр Панкратов-Черный и Ольга Науменко сыграли спектакль на сцене донецкого Центра славянской культуры(рос.)
  7. Популярные актеры России Александр Панкратов-Черный и Ольга Науменко сыграли спектакль в столице ДНР(рос.)
  8. Арнольд Рудольфович Швецов (р. 1959) — режисер Московського драматичного театру ім. Н. В. Гоголя, з 1995 року живе в Нью-Йорку.
  9. Олексій Якович Говоруха (р. 1940) — театральний режисер, у різні роки був головним режисером Московського драм. театру ім. А. С. Пушкіна, Новгородського академічного театру імені Федора Достоєвського, Тамбовського обласного драматичного театру.
  10. Олександр Володимирович Покровський (1938—2011) — режисер літературно-драматичної редакції Центрального телебачення (з 1970 р.).
  11. В'ячеслав Миколайович Сорокін — режисер Московського драматичного театру імені Миколи Гоголя.
  12. Культура Портал: Театральная тенденция сентября. Архів оригіналу за 3 серпня 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.