Нахабіно

Наха́біно (рос. Нахабино) — селище міського типу в Красногорському районі Московської області, адміністративний центр муніципального утворення «Міське поселення Нахабіно».

Нахабіно

Flag of Nakhabinod

Координати 55°50′ пн. ш. 37°10′ сх. д.

Країна  Росія[1][2]
Адмінодиниця Нахабіно[1]
Дата заснування 1482
Перша згадка 1482
Населення 41 983 осіб (2017)[3]
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 495
Поштовий індекс 143430
GeoNames 523553
Офіційний сайт nahabino-adm.ru
Нахабіно
Нахабіно (Росія)

Населення — 34,7 тис. жителів (2010 рік): найнаселеніше селище міського типу в Московській області[4].

Розташований на Волоколамському шосе, за 16 км на захід від МКАД.

Історія

Нахабіно відомо як село з 1482 р., коли належало боярам Плещеєвим. У 1534 у село було продане Троїце-Сергієвому монастирю. Назва «Нахабіно» походить, за однією версією, від назви найстарішої річки Нахабіно (Нахабінки), за іншою — старішою версією, назва походить від староросійського слова хаб — «яр, канава», тобто Нахабіно — «на хабі», поселення на яру.

У 1933 у на полігоні в Нахабіно були запущені перші радянські ракети ГВРР-9 і ГВРР-10. В кінці 1930-х років тут знімався легендарний фільм за повістю Аркадія Гайдара «Тимур і його команда», у ролі піонерів з команди Тимура знімалися діти іспанських комуністів. В останні роки тут в 6-му навчальному центрі інженерних військ Росії знімається телевізійний серіал «Солдати»[5].

Статус селища міського типу — з 1938 р..

У 2005 році в ході муніципальної реформи було утворено муніципальне утворення — міське поселення Нахабіно, до складу якого крім самого Нахабіно включені села Желябіно, Козино і Нефедьєво.

Економіка

Серед підприємств селища — меблеве виробництво, залізничне депо, 542-й завод інженерних військ, 175-й деревообробний комбінат, асфальтобетонний завод. Розвивається технопарк «Нахабіно» (підприємства, що працюють тут, випускають вироби зі штучного каменю, меблі, контейнери для дизель-генераторів, стабілізатори напруги та ін)[6]. Також у Нахабіно розташований 15 Центральний науково-дослідний випробувальний інститут імені Д. М. Карбишева (15-й ЦНІІІ Міноборони).

Транспорт

Залізнична станція Нахабіно знаходиться на лінії Москва — Рига. Поїзди прибувають з Ризького і Курського вокзалів.

До 2000 року існувала гілка до Павловської Слободи, надалі рух по ній був припинений, а колія розібрана.

Культура, пам'ятки

У Нахабіно збереглися залишки будівель садиби Болдіно (середина XIX століття): два флігелі і частина пейзажного парку зі ставком.

У селищі знаходиться ряд православних церков сучасної споруди: церква-каплиця Новомучеників Красногорських, церква Покрови Пресвятої Богородиці, церква Максима Сповідника, церква Георгія Побідоносця, Храм Данила Московського (на території військової частини інженерних військ).

Поруч з Нахабіно, поблизу села Желябіно, знаходиться гольф-клуб Le Meridien Moscow Country Club з єдиним в Росії 18-ямковим полем.

Примітки
  1. ОКТМО. 179/2016. Центральний ФО
  2. GEOnet Names Server — 2018.
  3. https://web.archive.org/web/20170731141731/http://www.gks.ru/free_doc/doc_2017/bul_dr/mun_obr2017.rar
  4. Народна енциклопедія міст і регіонів Росії «Моє Місто». Московська область. Архів оригіналу за 1 травня 2011. Процитовано 23 квітня 2011.
  5. / daily/24131.4/351041 / Серіал «Солдати»: Прапорщик Шматко повернеться в армію
  6. МО: технопарк «Нахабино» создает условия для развития малых предприятий. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 23 квітня 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.