Національний пантеон Венесуели

• Сесіліо Акоста, письменник, журналіст, поет (5 липня 1937).
• Хосе Анхель де Аламо, лікар, лідер руху за незалежність (9 травня 1876).
• Франсіско де Паула Алькантара. Генерал часів війни за незалежність (6 червня 1876).
• Деметріо Альфаро. Офіцер часів війни за незалежність (28 травня 1876).
• Лісандро Альварадо. Лікар (14 травня 1980).
• Раймундо Андуеса. Правник, військовик та політик, батько президента Раймундо Андуеси Паласіо (2 вересня 1881).
• Франсіско Аранда. Політик (18 травня 1898).
• Хуан Баутіста Арісменді. Офіцер часів війни за незалежність (29 січня 1877).
• Хесус Марія Арістегієта. Військовий та політичний діяч часів війни за незалежність (18 березня 1890).
• Карлос Арвело. Лікар і політик (16 грудня 1942).
• Рафаель Арвело. Журналіст (12 липня 1877).
• Франсіско де Паула Авенданьйо. Офіцер часів війни за незалежність (16 березня 1966).
• Рафаель Марія Баральт. Письменник та історик; посол в Іспанії (23 листопада 1982).
• Хосе Мігель Барсело. Військовик часів федералістської війни (14 травня 1878).
• Педро Барсенас. Лікар та офіцер часів війни за незалежність (5 листопада 1877).
• Віктор Баррет де Назаріс. Військовий та політичний діяч часів федералістської війни (25 серпня 1896).
• Ренато Белуче. Військовий моряк часів війни за незалежність (22 липня 1963).
• Хосе Франсіско Бермудес. Офіцер часів війни за незалежність (24 жовтня 1877).
• Педро Бермудес Кусін. правник, військовик та політик (30 грудня 1875).
• Андрес Елой Бланко. Поет і політик (2 липня 1981).
• Хосе Фелікс Бланко. Священик (3 липня 1896).
• Мануель Бланко. Військовий моряк, соратник Симона Болівара (15 квітня 1876).
• Руфіно Бланко Фомбона. Письменник та політик (23 червня 1975).
• Симон Болівар. Визволитель Болівії, Колумбії, Еквадору, Перу, Панами та Венесуели (28 жовтня 1876).
• Хусто Брісеньйо. Офіцер часів війни за незалежність (21 травня 1876).
• Маріо Брісеньйо Ірагоррі. Історик, письменник і дипломат (6 березня 1991).
• Домінго Брісеньйо-і-Брісеньйо. Правник, журналіст і письменник (6 травня 1876).
• Луїс Бріон. Офіцер ВМС Венесуели (10 квітня 1882).
• Блес Брусуал. Військовик, політик та журналіст (16 серпня 1889).
• Мануель Езеккіль Брусуал. Військовик та політик (13 листопада 1872).
• Лоренсо Бустільйос. Офіцер часів війни за незалежність (17 лютого 1877).
• Хосе Марія Варгас. Президент Венесуели (27 квітня 1877).
• Мігель Антоніо Васкес. Офіцер часів війни за незалежність (1920).
• Хосе Хоакін Вероес. Офіцер часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
• Ромуло Гальєгос. Президент Венесуели (3 травня 1994).
• Хуан Гарсес. Військовик часів війни за незалежність (26 листопада 1934).
• Хосе Марія Гарсія. Морський офіцер часів війни за незалежність (15 серпня 1896).
• Валентін Гарсія. Офіцер часів війни за незалежність (27 квітня 1961).
• Мігель Гіл. Військовик часів війни за незалежність (5 серпня 1876).
• Франсіско Естебан Гомес. Офіцер часів війни за незалежність (20 серпня 1881).
• Хосе де Хесус Гонсалес. Військовий лідер федералістської війни (22 квітня 1897).
• Томас Грін (24 серпня 1876).
• Хуан Баутіста Гуерра Каррільйо.
• Мануель Марія Гуевара (10 серпня 1877).
• Антоніо Леокадіо Гусман. Політик і журналіст (18 листопада 1884).
• Антоніо Гусман Бланко. Президент Венесуели (1999).
• Мануель Марія Ечеандіа (18 квітня 1876).
• Хосе Рамон Єпес. Офіцер ВМС Венесуели (22 серпня 1949).
• Андрес Ібарра. Офіцер часів війни за незалежність (24 серпня 1875).
• Дієго Ібарра. Офіцер часів війни за незалежність (20 жовтня 1876).
• Франсіско де Ібарра. Священик (9 листопада 1880).
• Хуан Домінго дель Сакраменто Інфанте. Конструктор Пантеону (13 грудня 1780).
• Луїса Касерес де Арісменді. Героїня війни за незалежність (14 серпня 1876).
• Хосефа Венансіо де ла Енкарнасьйон Камехо. Героїня війни за незалежність.
• Франсіско Карабаньйо Апонте. Офіцер часів війни за незалежність (18 травня 1876).
• Тереса Кареньйо. Піаніст і композитор (9 грудня 1977).
• Хосе де ла Крус Каррільйо. Офіцер часів війни за незалежність (15 грудня 1971).
• Карлос Луїс Кастеллі. Офіцер часів війни за незалежність (11 травня 1876).
• Хуан Франсіско дель Кастільйо. Правник, військовик та політик (2 липня 1893).
• Чіпріано Кастро. Президент Венесуели (6 грудня 2002).
• Мануель Каденьйо. Офіцер часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
• Ліно де Клементе. Офіцер ВМС Венесуели (21 липня 1961).
• Агостіно Кодацці. Військовик, науковець, географ і картограф (16 грудня 1942).
• Хуан Фермін Колменарес. Військовий та політичний діяч часів федералістської війни (20 серпня 1881).
• Хуан Хосе Конде. Офіцер часів війни за незалежність (19 травня 1876).
• Хосе Марія Дельгадо Корреа (20 травня 1876).
• Томас Ландер. Журналіст, політик. (5 квітня 1884).
• Хосе Пруденсіо Ланс. (21 квітня 1876).
• Хакінто Лара. Офіцер часів війни за незалежність (24 липня 1911).
• Франсіско Ласо Марті. Лікар і поет (27 жовтня 1983).
• Андрес Олімпо Левель. Магістрат, правник, політик і журналіст (28 листопада 1876).
• Франсіско Лінарес Алькантара. Президент Венесуели (4 грудня 1878).
• Енріке Лусон. Офіцер часів війни за незалежність (12 грудня 1877).
• Хосе Томас Мачадо. Офіцер ВМС Венесуели (16 грудня 1942).
• Вісенте Маркано. Інженер, хімік та геолог (10 липня 1991).
• Сантьяго Маріньйо. Офіцер часів війни за незалежність (1 січня 1877).
• Соіло Медрано. Лідер федералістської війни (22 квітня 1897).
• Рамон Ігнасіо Мендес де ла Барта. Священик, правник та політик часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
• Артуро Мішелена. Художник (29 липня 1948).
• Гільєрмо Мішелена Саліас. Лікар, професор, письменник (10 листопада 1891).
• Карлос Мінчін. Офіцер часів війни за незалежність (4 червня 1879).
• Хосе Грегоріо Монагас. Президент Венесуели (13 листопада 1872).
• Хосе Тадео Монагас. Президент Венесуели (17 травня 1877).
• Маріано Монтілья. Офіцер часів війни за незалежність (3 липня 1896).
• Хуан де Діос Монсон. Лікар, військовик і політик (20 квітня 1876).
• Хосе Тринідад Моран. Письменник та офіцер часів війни за незалежність (3 грудня 1954).
• Томас Муньйос-і-Айала (14 червня 1892).
• Педро Наварро Болет (29 січня 1878).
• Карлос Нуньєс. Член руху опору часів війни за незалежність (17 лютого 1877).
• Даніель Флоренсіо О'Лірі. Ірландський офіцер часів війни за незалежність (10 квітня 1882).
• Мануель Ерман Охеда Муньїс (20 грудня 1875).
• Хосе Мануель Оліварес. Офіцер часів війни за незалежність (14 травня 1876).
• Хосе Антоніо Паес. Президент Венесуели (19 квітня 1888).
• Мігель Паласіо Фахардо. Лікар та правник. Офіцер часів війни за незалежність (1876).
• Хуан Антоніо Паредес Ангуло. Офіцер часів війни за незалежність (16 вересня 1960).
• Франсіско Вісенте Парехо. Офіцер часів війни за незалежність (18 травня 1876).
• Тереса де ла Парра. Письменниця (7 листопада 1989).
• Хесус Марія Пауль (11 лютого 1877).
• Мігель Пенья. Правник і політик (24 липня 1911).
• Фернандо Пеньяльвер. Співавтор Декларації незалежності (3 липня 1896).
• Хуан Антоніо Перс Бональде. Поет (14 лютого 1946).
• Габріель Пікон Гонсалес. Офіцер часів війни за незалежність (23 червня 1975).
• Худас Тадео Піньяньйо. Офіцер часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
• Симон Планас. Політик (26 серпня 1877).
• Хосе Ігнасіо Пулідо дель Пумар. Офіцер часів війни за незалежність (15 січня 1881).
• Хосе Луїс Рамос. Письменник і політичний діяч (16 серпня 1889).
• Рафаель Рангель. Науковець-натураліст (20 серпня 1977).
• Луїс Расетті. Хірург (23 червня 1982).
• Хосе Рафаель Ревенья. Правник (22 грудня 1969).
• Педро Родрігес (12 грудня 1879).
• Симон Родрігес. Учитель Болівара (28 лютого 1954).
• Франсіско Родрігес дель Торо. Офіцер часів війни за незалежність (9 травня 1851)
• Донато Родрігес Силва. Військовий та політичний діяч часів федералістської війни (22 квітня 1897).
• Аристідес Рохас. Натураліст (22 вересня 1983).
• Крістобаль Рохас, художник (27 грудня 1958).
• Педро Мануель Рохас Меркадо. Військовий лідер федералістської війни (10 серпня 1876).
• Хуан Хосе Рондон. Офіцер часів війни за незалежність (25 серпня 1896).
• Бартоломе Салом. Офіцер часів війни за незалежність (5 липня 1909).
• Езеккіль Самора. Військовий лідер федералістської війни (13 листопада 1872)
• Мігель Саррага. Офіцер часів війни за незалежність (10 травня 1876).
• Томас Хосе Санабріа-і-Мелеан. Правник та політик (1 січня 1896).
• Луїс Санохо. Правник та політик (22 червня 1978).
• Хосе Лауренсіо Сілва. Офіцер часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
• Хуан Антоніо Сотільйо. Офіцер часів війни за незалежність (9 січня 1878).
• Карлос Сублетте. Президент Венесуели (7 лютого 1970).
• Фермін Торо. Політик, письменник і дипломат (23 квітня 1876).
• Педро Леон Торрес. Офіцер часів війни за незалежність (16 серпня 1889).
• Мартін Товар-і-Товар. Художник (22 вересня 1983).
• Хосе Вісенте де Унда. Священик (16 грудня 1942).
• Дієго Баутіста Урбанеха. Правник і військовик (22 жовтня 1876).
• Адольфо Урданета. Син Рафаеля Урданети (24 листопада 1876)
• Рафаель Урданета. Офіцер часів війни за незалежність (16 травня 1876).
• Венсеслао Уррутіа. Правник і політик (20 квітня 1876).
• Хуан Услар. Військовик часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
• Франсіско Уртадо (26 травня 1876).
• Хуан Крісостомо Фалькон. Президент Венесуели (1 травня 1874).
• Леон де Фебрес Кордеро. Офіцер часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
• Кармело Фернандес. Офіцер часів війни за незалежність (18 серпня 1983).
• Фернандо Фігуейредо. Офіцер часів війни за незалежність (29 червня 1937).
• Алехо Фортік. Політик і дипломат (30 квітня 1876).
• Томас де Херес. Офіцер часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
• Франсіско Хав'єр Янес (1876).

Далі подано список осіб, які не поховані в Пантеоні, оскільки їхні рештки не було знайдено. Проте у статуті Пантеону задекларовано, що вони мають бути поховані там[1]:

• Франсіско де Міранда
• Хосефа Камехо. Героїня війни за незалежність
• Гуайкайпуро. Вождь індіанців* (9 грудня 2001).
• Мануель Піар. Генерал часів війни за незалежність

• BLANCO, EDUARDO and MANUEL LANDAETA ROSALES. 1975: «Centenario del Panteón Nacional ». Editions of the Presidency of Venezuela. Caracas — Venezuela.
• CASTILLO LARA, LUCAS GUILLERMO. 1980: «El Panteón Nacional ». Centauro. Caracas -Venezuela.
• DÍAZ SÁNCHEZ, RAMÓN. 1964 «El Panteón Nacional: guía para el visitante». Ministry of Foreign Affairs of Venezuela. Caracas — Venezuela.
• LANDAETA ROSALES, MANUEL. 1896: «El Panteón Nacional». Imprenta Colón, Caracas — Venezuela.
• SCHAEL GUILLERMO JOSÉ. 1985: «Caracas ciudad que no vuelve». 4th Edition. Gráficas Armitano C. A. Caracas — Venezuela.
• STOLK, ÉDGAR. 1980: «Apuntes para la historia del Panteón Nacional». Ediciones Centauro. Caracas — Venezuela.
• ZAWISZA, LESZEK. and GONZÁLEZ, JAVIER JOSÉ. 1995: «Panteón Nacional». Dictionary of History of Venezuela. Polar Foundation. Caracas — Venezuela.