Національний парк Лос-Гласьярес

Національний парк Лос-Гласья́рес (ісп. Parque Nacional Los Glaciares) національний парк в Аргентині, розташований в провінції Санта-Крус.

Національний парк Лос-Гласьярес
Parque Nacional Los Glaciares
Категорія МСОПII (Національний парк)
Місцеположення парку на карті
50° пд. ш. 73° зх. д.
Розташування: Санта-Крус, Аргентина
Площа: 4 459 км²
Заснований: 1937 рік
Керівна
організація:
Адміністрація національних парків
Вебсторінка: losglaciares.com
Країна  Аргентина
Світова спадщина ЮНЕСКО
Назва ЮНЕСКО: Los Glaciares National Park
Країна:  Аргентина
Тип: Природний
Критерії: vii, viii
Об'єкт №: 145
Регіон ЮНЕСКО: Латинська Америка і Вест-Індія
Зареєстровано: 1981 (5 сесія)
Дата створення: 1937 рік
Статус (до анулювання): Адміністрація національних парків
Причина анулювання: Адміністрація національних парків

 Національний парк Лос-Гласьярес у Вікісховищі

Площа парку становить 4459 км²[1]. В 1981 році парк був включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Сам національний парк був створений в 1937, це другий за розміром парк Аргентини. Назва парку (від ісп. glaciares — «льодовики») походить від гігантського Патагонського льодовикового щита в Андах, де розташовані 47 великих льодовиків, з яких 13 спускаються в Атлантичний океан. Цей льодовиковий щит є найбільшим за межами Антарктиди і Гренландії. У решті районів світу льодовики починаються на висотах від 2500 м над рівнем моря, але тут вони починаються з висот 1500 м, спускаючись до рівня моря.

Територія парку, що на 30% вкрита льодом, поділяється на дві частини, кожна з яких відноситься до свого озера. Найбільше в Аргентині озеро Архентіно (площа 1466 км²) розташовано в південній частині парку, а озеро В'єдма (площа 1100 км²) — в північній. Обидва озера живлять річку Санта-Крус, яка стікає до Атлантичного океану. Між цими двома частинами розташована закрита для туристів Центральна зона (ісп. Zona Centro), в якій озер немає.

Північна половина парку включає частину озера В'єдма, льодовик В'єдма, невеликі льодовики і декілька гірських піків, популярних серед альпіністів і гірських туристів, зокрема Серро-Торре.

Південна половина парку разом з невеликими льодовиками включає основні льодовики, що стікають в озеро Архентіно: Періто-Морено, Упсала і Спегацціні. Звичайна екскурсія на човнах включає огляд недоступних іншим способом льодовиків Упсала і Спегацціні. До льодовика Періто-Морено можна добратися по суші.

Парк Лос-Гласьярес є популярним місцем призначення в міжнародному туризмі. Тури починаються в селищі Ель-Калафате, розташованому на озері Архентіно, і в селищі Ель-Чальтен, що знаходиться в північній частині парку у підніжжя гори Фіцрой.

Анди стримують велику частину вологи від Тихого океану, що створює сухий степовий клімат на аргентинській стороні хребта, середньорічна температура становить 7,5 °C. У районі мешкають нанду, гуанако, пуми і сірі лисиці, які знаходяться під загрозою зникнення через розвиток тваринництва. У парку також мешкає безліч видів птахів. Між льодовиками і патагонськими степами розташований район родючих земель, де росте ліс, що складається в основному з різних видів беріз. У цих районах мешкають олені і качки.

Посилання

Виноски

  1. UNEP-WCMC Protected Areas Programme, Los Glaciares National Park. Архів оригіналу за 15 листопада 2008. Процитовано 5 грудня 2008.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.