Наяшков Іван Семенович

Народився в селянській родині.

У 1941—1942 роках — студент Московського енергетичного інституту.

З 1942 року — черговий наглядач радіовузла, технік радіовузла районної контори зв'язку міста Ступіно Московської області.

У 1949 році закінчив Московський енергетичний інститут.

У 1949—1950 роках — в.о. начальника курсу, в 1950—1953 роках — аспірант Московського енергетичного інституту.

У 1953—1956 роках — асистент, старший викладач, в.о. доцента Харківського політехнічного інституту імені Леніна.

У 1956—1961 роках — старший науковий співробітник, у 1961—1964 роках — начальник відділу Всесоюзного електротехнічного інституту імені Леніна.

Член КПРС з 1961 року.

У 1964—1973 роках — директор Всесоюзного електротехнічного інституту імені Леніна.

У 1973—1975 роках — заступник голови, у 1975—1979 роках — 1-й заступник голови Державного комітету Ради міністрів СРСР у справах винаходів і відкриттів.

19 січня 1979 — грудень 1987 року — голова Державного комітету СРСР у справах винаходів і відкриттів. У грудні 1987 — 7 червня 1989 року — голова Державного комітету СРСР з винаходів і відкриттів при Державному комітеті СРСР із науки і техніки.

З липня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 2 червня 1998 року в Москві. Похований на Ніколо-Архангельському цвинтарі.

• орден Жовтневої Революції
• орден Трудового Червоного Прапора
• медалі

• Наяшков Иван Семёнович (рос.)
• Наяшков Иван Семёнович (рос.)