Небера Володимир Павлович

Небера Володимир Павлович (19241994) — радянський і український режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960).

Небера Володимир Павлович
Дата народження 2 липня 1924(1924-07-02)
Місце народження Київ, Українська СРР, СРСР
Дата смерті 18 жовтня 1994(1994-10-18) (70 років)
Місце смерті Київ, Україна
Громадянство  СРСР
 Україна
Професія кінорежисер
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb ID 1680289

Життєпис

Народився 2 червня 1924 року в Києві в родині службовця.

Учасник Німецько-радянської війни. Нагороджений орденом Червоної Зірки й медалями.

Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1949). Був режисером Української студії хронікально-документальних фільмів.

Викладав у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 18 жовтня 1994 року в Києві.

Син: Небера Павло Володимирович — український кінооператор.

Фільмографія

Створив кінокартини:

  • «Львів» (1953)
  • «Свято великої дружби» (1954)
  • «Місто безсмертної слави» (1955, у співавт.)
  • «Київ 1957 року» (1957)
  • «Висока нагорода» (1958)
  • «З кіноапаратом по Кракову» (1958, Третя премія Всесоюзного кінофестивалю, Київ, 1959)
  • «Одеса» (1959)
  • «Ми з України» (1961, у співавт.)
  • «Золоті ворота» (1963)
  • «Дніпрові зорі» (1963, дикт. текст, монтаж)
  • «Козаки в Парижі» (1963, монтаж)
  • «Сто днів над океаном» (1966) та ін.
  • ряд телевізійних стрічок («Україна, кроки п'ятирічки», 1971, співавт. сцен; «Гвардійці хлібного поля», 1973, співавт. сцен; «Продовження подвигу», 1974, співавт сцен. тощо).

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.