Небера Володимир Павлович

Народився 2 червня 1924 року в Києві в родині службовця.

Учасник Німецько-радянської війни. Нагороджений орденом Червоної Зірки й медалями.

Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1949). Був режисером Української студії хронікально-документальних фільмів.

Викладав у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 18 жовтня 1994 року в Києві.

Син: Небера Павло Володимирович — український кінооператор.

Створив кінокартини:

• «Львів» (1953)
• «Свято великої дружби» (1954)
• «Місто безсмертної слави» (1955, у співавт.)
• «Київ 1957 року» (1957)
• «Висока нагорода» (1958)
• «З кіноапаратом по Кракову» (1958, Третя премія Всесоюзного кінофестивалю, Київ, 1959)
• «Одеса» (1959)
• «Ми з України» (1961, у співавт.)
• «Золоті ворота» (1963)
• «Дніпрові зорі» (1963, дикт. текст, монтаж)
• «Козаки в Парижі» (1963, монтаж)
• «Сто днів над океаном» (1966) та ін.
• ряд телевізійних стрічок («Україна, кроки п'ятирічки», 1971, співавт. сцен; «Гвардійці хлібного поля», 1973, співавт. сцен; «Продовження подвигу», 1974, співавт сцен. тощо).

• Спілка кінематографістів України. — К., 1985. — С. 111–112;
• Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 291;
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 418. — ISBN 5-88500-042-5.
• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 432. — ISBN 5-88500-071-9.

• Олександр Безручко: «В. П. Небера: шлях від учня до вчителя»^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}