Невзоров Борис Георгійович
Борис Георгійович Невзоров (рос. Бори́с Гео́ргиевич Невзо́ров; 18 січня 1950, ст. Старомінська, Краснодарський край, Російська РФСР — 18 лютого 2022, Москва[1]) — радянський та російський актор. Народний артист Росії (2011). Лауреат Державної премії Росії.
Борис Георгійович Невзоров | |
---|---|
Борис Георгиевич Невзоров | |
| |
Ім'я при народженні | Борис Георгиевич Невзоров |
Дата народження | 18 січня 1950 |
Місце народження | Старомінська, СРСР |
Дата смерті | 18 лютого 2022 (72 роки) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Громадянство | СРСР → Росія |
Alma mater | Школа-студія МХАТ |
Професія | актор |
Нагороди | |
IMDb | ID 0627560 |
Невзоров Борис Георгійович у Вікісховищі |
Біографія
Закінчив Школу-студію МХАТу.
Помер 18 лютого 2022 року від ускладнень, викликаних коронавірусним захворюванням COVID-19[2].
Фільмографія
- «Дорога» (1975)
- «Маршал революції» (1978)
- «День повернення» (1979)
- «Ось така музика» (1981)
- «Люди на болоті» (1981)
- «Росія молода» (1981-1982)
- «Червоні дзвони. Фільм 2. Я бачив народження нового світу» (1982)
- «Знайти і знешкодити» (1982)
- «Без особливого ризику» (1983)
- «Парашутисти» (1984)
- «Говорить Москва» (1985)
- «Діти сонця» (1985)
- «Русь споконвічна» (1985)
- «55 градусів нижче нуля» (1986)
- «Капабланка» (1986)
- «Гулящі люди» (1988)
- «Червоний колір папороті» (1988)
- «Висока кров» (1988)
- «Висока кров» (1989)
- «Сталінград» (1989)
- «Берег порятунку» (1990)
- «Все попереду» (1990)
- «Нелюд, або В раю заборонено полювання» (1990)
- «Ятринська відьма» (1991)
- «Квіти провінції» (1994)
- «Прості істини» (1999-2003)
- «Каменська» (1999-2000, 2003, 2011)
- «Марш Турецького» (2000-2002, 2007)
- «Далекобійники 2» (2004)
- «Зцілення коханням» (2004)
- «Вовчиця» (2006)
- «Майор» (2013)
- «Дурень» (2014)
Знявся в українських стрічках:
Примітки
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.