Недобоївці

Письмова згадка про село (знаходиться в Кишинівському державному архіві) відноситься на 1572 рік, а саме грамота пана Недоби[1].

За даними на 1859 рік у власницькому селі Недобоуці Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 959 осіб (385 чоловічої статі та 574 — жіночої), налічувалось 209 дворових господарств, існувала православна церква[2].

Станом на 1886 рік у власницькому селі Недобоуці Рукшинської волості мешкало 1432 осіб, налічувалось 304 дворових господарства, існувала православна церква[3]. Перша згадка про село, а саме грамота пана Недоби, знаходиться в Кишинівському державному архіві і датується 1572 роком. Саме цю дату взято за час заснування села Недобоївці. Назва села є незмінною і походить від прізвище Недоба — власника земельних володінь, на яких поселилися перші жителі. Тривалий час це поселення було дуже малим — налічувало до десяти дворів. Навіть 1771 року мало лише 28 хат. Протягом майже 300 років Недобоївці переходили від одного поміщика до іншого. У грамотах за 1629,1630 і 1632 рр. зазначено, що село було власністю поміщика М.Катарджі.

Розташоване на шляху, котрим проходили війська різних країн, село зазнавало спустошень. Чимало лиха завдала йому російсько-турецька війна (1735—1739 рр.), особливо напередодні і під час Ставчанської битви (серпень 1739 рік). Турецька армія під командуванням сераскера Валі-паші стояла біля Недобоївців і завдала йому великих руйнувань, пограбувала населення.

Чужоземний гніт гальмував зростання Недобоївців. Розвиток села дещо прискорився лише після приєднання Хотинського повіту до Росії в 1812 році за Бухарестським мирним договором. Сталися зміни в його економіці, почало збільшуватися населення. За 1817—1883 рр. воно зросло у 8 разів і становило 1666 чоловік. Крім зернових культур, селяни вирощували й технічні: аніс, цукрові буряки; розводили велику рогату худобу, розвивали вівчарство. Але більшість населення задихалося від безземелля і змушена була орендувати землю навіть по навколишніх селах; половину волів і корів віддавати на випас до поміщиків.

В першій половині 19 ст. Недобоївці належали поміщику Баяшу. Село мало 950 га сільсько-господарських угідь. Більшість селянських наділів становили від 0,5 до 2,5 га. В 1886 році поміщикові належало 667 десятин, а всі селяни мали лише 1273 десятини. 1900 року співвідношення в розподілі землі стало ще більш несправедливим. Поміщик уже володів 1150 га, а селяни — лише 833. В його господарстві були паровий і водяний млин, молотарка, винокурня, а також млин у Хотині.

Подальший розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві сприяв збільшенню кількості господарств, які почали вирощувати технічні культури. У 1883—1884 рр., крім поміщика, цукрові буряки і аніс сіяли 225 селянських дворів, 166 господарств мали сади, продукція яких ішла на ринок. Це розширило торгові зв'язки села не тільки з місцевим ринком, а й Подільською губернією і навіть з Австрією. На початку XX століття Недобоївці помітно зростають. 1904 року в селі налічувалося 392 двори, а в 1910 році −516, у яких мешкало 2407 чоловік.

У Недобоївцях з 1881 року існувала школа (вірніше, кімната в селянській хаті), де працював один учитель. 1884 року тут навчалося лише 13 учнів. Майже 97 процентів дітей залишилося поза школою. Тому -то в селі було тільки 17 чоловік, що вміли читати й писати. Зате було виділено потрібні кошти на спорудження кам'яної церкви, двох корчем.

У квітні 1907 року селяни напали на маєток поміщика Шора, забрали у нього зерно, почали ділити землю. А коли влітку 1907 року застрайкували робітники Зарожанської цукроварні, вимагаючи підвищення заробітної плати й скорочення робочого дня, то мешканці Недобоївців підтримали їх. Викликані з міста Хотина драгуни оточили селян, коли вони ділили землю. Керівника виступу та 37 найактивніших учасників було заарештовано і ув'язнено в м. Хотині.

У листопаді 1918 року село окупували війська королівської Румунії. Інтервенти запровадили режим нестерпного гніту. Селяни Недобоївець брали активну участь в Хотинському повстанні 1919 року. Підпільний революційний комітет організував загін в кількості 450 чоловік, який вирушив на допомогу Хотинцям. Відступаючи під натиском повстанців з Хотина, румунські війська у січні проходили через Недобоївці. Розлючені солдати підпалювали хати, грабували і вбивали селян. За один день в селі було вбито 53 чоловіка. Жертвами звірячих розправ родини Ватаманюків (4 чоловіка), І.Манюк, В.Софонюк. Акт про ці злочини було підписано комісією, у яку входили член Хотинської повітової земельної управи Є.Бояркін, мировий суддя П.Воскресенський, представник англійської військової місії, старший лейтенант британського флоту М.Мак Лорен. Після поразки повстання окупанти жорстоко розправилися з населенням Недобоївців. Вони по-звірячому вбили понад 200 чоловік, спалили половину села. Багато селян перейшло через Дністер на Поділля. Окупанти запровадили в селі жорстокий режим насилля й терору. Загарбники поставили собі за мету румунізувати населення. Вони заборонили розмовляти українською мовою в усіх офіційних закладах. У школі навчання велося тільки румунською мовою. Службовців, що не знали румунської мови, звільняли з роботи. Згідно з положенням про аграрну реформу, земельний наділ міг одержати українець при умові, що він водночас дістане й румунське підданство. В разі відмови наділ відбирали. В Недобоївцях було 19 таких родин.

День визволення від румунського панування (28 червня 1940 року) став великою радістю для селян.

У селі почали працювати клуб, бібліотека, амбулаторія, акушерський пункт, споживча кооперація. 16 вересня 1940 року вперше відкрила свої двері початкова школа з українською мовою навчання. 1940/41 навчального року здобувало освіту 175 учнів, працювало 4 вчителі. 6 липня 1941 року німецько-румунські війська захопили Недобоївці. Недобоївчани брали участь у партизанському загоні, очолюваному П. Ф. Горчаком. 30 березня 1944 року частини 1318 -го стрілецького полку 163-ї стрілецької дивізії визволили село. В перші ж дні 412 уродженців села стали воїнами Червоної Армії. 38 чоловік було нагороджено бойовими орденами й медалями. Смертю хоробрих на фронтах загинуло 163 чоловіка. В центрі села встановлено пам'ятник воїнам — визволителям.

За високі врожаї зернових і цукрових буряків та піднесення продуктивності тваринництва сільська артіль 6 років (1951—1956 рр.) була учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР, а також нагороджена багатьма медалями, премійована легковою машиною «Победа», 5 вантажними автомобілями, радіоприймачем та цінними подарунками. 1951 року демонструвала свої успіхи на виставці в Москві ланка М. П. Вакарюк, яка виростила по 456 цнт. цукрових буряків з гектара. За трудові здобутки ланкову було удостоєно звання Героя Соціалістичної праці. Значні зміни сталися і в побуті людей. У селі працюють павільйон побутового обслуговування, універмаг, їдальня. В 1965 році село підключено до державної електромережі. Поліпшується медичне обслуговування населення. В Недобоївцях з'являється пологовий будинок, амбулаторія. В 1949 році відкрито середню школу.

Село Недобоївці Хотинського району знаходиться в центральній частині району на віддалі 14 км від м. Хотин та 50 км від м. Чернівців. Село є адміністративно — територіальним органом Недобоївської сільської ради. Межує із селами: Владична, Чепоноси, Рукшин, Долиняни, Ставчани. На території сільської ради розміщені і функціонують: — Недобоївський ЗЗСО І-ІІІ ступенів — дошкільний дитячий навчальний заклад — сільська лікарська амбулаторія, — сільський будинок культури, — сільська рада — товариство з обмеженою відповідальністю << Буковина >>.

Територіальна громада села Недобоївці має власну символіку (герб, прапор), яка відображає її історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості та традиції. Основою герба є щит заокругленої форми білого кольору, який символізує добро, злагоду га світле майбутнє. В середині щита розміщений малий щит, що символізує овіяну героїчними подіями історію села. В нижній частині малого щита розмішений кам'яний мур жовтого кольору, який символізує оберіг, захист та спокій життя людей. У верхній частині малого щита розміщений вітряк на блакитному фоні, який є символом — багатства, достатку, добробуту. В центрі герба зазначена дата 1572 р. заснування села Недобоївці.

Прапор села Недобоївці являє собою полотнище зі співвідношенням сторін 1:2 на зеленому тлі якого розташований щит в нижній частині якого розміщений кам'яний мур жовтого кольору, а в верхній-розміщений вітряк на блакитному фоні.

В поселенні народився:

• Гайдеєк Григорій Антонович (* 1946) — керівник Заслуженого аматорського ансамблю "Гармошкарі".
• Пістружак Пилип Степанович (1900 - ) - учасник Другої світової війни, офіцер протитанкової артилерії. Приймав участь в Курській битві, форсуванні Дніпра, Корсунь-Шевченківській операції, взятті Будапешта. Командував полком, бригадами. Кавалер 5 бойових орденів, у тому числі 3-х орденів Червоного Прапора.

• Погода в селі Недобоївці