Нектаринка мала

Нектари́нка мала[2] (Leptocoma minima) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[3]. Ендемік Індії.

?
Нектаринка мала

Самець малої нектарки (Манґаон, Райгад, Махараштра)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Нектаринка (Leptocoma)
Вид: Нектаринка мала
Біноміальна назва
Leptocoma minima
(Sykes, 1832)

Ареал поширення виду
Синоніми
Nectarinia minima
Посилання
Вікісховище: Leptocoma minima
Віківиди: Leptocoma minima
ITIS: 916412
МСОП: 22717785

Опис
Самичка малої нектаринки
Малі нектаринки

Довжина птаха становить 8 см. У дорослих самців під час сезону розмноження спина і верхні покривні пера крил бордово-червоні, на грудях широкий червоний комірець, окаймлений чорною смужкою. Тім'я зелене, металево-блискуче, решта голови чорна, на горлі і на надхвісті рожево-фіолетові плями. Нижня частина тіла жовтувата. Під час негніздового періоду у самців верхня частина тіла оливкова, бордово-червоними залишаються лише покривні пера крил і нижня частина спини. Самички мають оливково-коричневе забарвлення, надхвістя у них червоне. Дзьоб тонкий, вигнутий, пристосований до живлення нектаром[4][5].

Поширення і екологія

Малі нектаринки поширені в Західних Гатах на південному заході Індії. Вони живуть у вологих тропічних лісах, в садах і на плантаціях. Під час сезону дощів вони мігрують в долини[6][7]. Живляться нектаром і комахами, є важливими запилювачами деяких видів рослин[8][9]. Гніздяться протягом всього року, з піком в грудні-березні[10]. В кладці 2 яйця[11]. Інкубаційний період триває 18-19 днів[12][13].

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Leptocoma minima.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 грудня 2021.
  4. Rasmussen PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Vol. 2. Smithsonian Institution & Lynx w. с. 547.
  5. Ali S; S D Ripley (1999). Handbook of the birds of India and Pakistan 10 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 26–27.
  6. Khan, MAR (1977). Local movements of Small Sunbird, Nectarinia minima (Sykes). Bangladesh J. Zool. 5 (1): 77–78.
  7. Santharam, V (1996). Seasonal movements in Small Sunbird (Nectarinia minima) and Emerald Dove (Chalcophaps indica). Journal of the Bombay Natural History Society 93 (2): 296–297.
  8. Davidar, P. (1985). Feeding territories of the Small Sunbird (Nectarinia minima Sykes). Journal of the Bombay Natural History Society 82 (1): 204–206.
  9. Soubadra, D.M.; Davidar, P. (2006). Breeding systems and pollination modes of understorey shrubs in a medium elevation wet evergreen forest, southern Western Ghats, India. Current Science 90 (6): 838–842.
  10. Davidson, J. (1904). The eggs of the Small Sun-bird Arachnecthra minima. Journal of the Bombay Natural History Society 15 (4): 726.
  11. Hume, A.O. (1890). The nest and eggs of Indian birds. ((Volume 2)). London: R.H. Porter. с. 262–263.
  12. Nayar, K.K. (1934). The nesting habits of the Small Sunbird Leptocoma minima (Sykes). Journal of the Bombay Natural History Society 37 (3): 730–732.
  13. Ali, S. (1935). A comment on the 'Nesting habits of the Small Sunbird Leptocoma minima Sykes,' published on pp. 730-732 of the Journal vol. XXXII. Journal of the Bombay Natural History Society 37 (4): 957–958.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.