Непальська мова

Непа́льська мова або непа́лі — індо-європейська мова, поширена в Непалі, Бутані, та частинах Індії (особливо Сіккімі) та М'янмі. Державна мова Непалу, якою розмовляє приблизно 49 % населення країни.

Непальська мова Непалі
नेपाली भाषा (Nepālī bhāṣā)
Країни, із великим числом носіїв непальської мови (темно-синій — головна офіційна мова, блакитний — одна з офіційних, червоний — велике число носіїв, але немає офіційного статусу.
Поширена в	Непал, Індія, Бутан, Тибет, М'янма
Носії	Рідна - 15 372,6 тис., всього - 24 052,6[1]
Писемність	Деванагарі
Класифікація	Індоєвропейська сім'я Індо-іранські мови Пахарі (північна зона) Східні Пахарі
Офіційний статус
Офіційна	Непал  Індія (Сіккім, Західний Бенгал)
Регулює	Мовна академія Непалу
Коди мови
ISO 639-1	ne
ISO 639-2	nep
ISO 639-3	nep (макромова) npi (індивідуальний код)

Непальська мова — лінгва-франка Непалу та одна з 22 офіційних мов Індії, включена за 8-м додатком до Індійської конституції. Також ця мова є лінгва-франка штату Сіккім та однією з офіційних мов округу Дарджилінг Західного Бенгалу. Також цією мовою розмовляють у штатах Уттаракханд і Ассам. Непальською як рідною мовою розмовляє приблизно половина населення Непалу, крім того, мова є офіційною та має релігійне значення в цій країні.

В різних районах мова має різні назви, зокрема вона відома як ґоркхалі або ґуркхалі (мова ґуркхів) та парбатія (мова гір). Також використовується старіший термін хаскура — «мова хас», тобто селян західного Непалу з доісторичних часів, ця назва протиставляється хамкура — групі тибетсько-бірманських діалектів народу хам центрального Непалу.