Непізнаний літаючий об'єкт

У масовій культурі під НЛО зазвичай розуміється об'єкт, поява якого пов'язується з візитом на Землю розумних істот або посланих ними безпілотних літальних апаратів. Багато людей, в тому числі в першу чергу офіційні особи і науковці, скептично налаштовані щодо цього (або удають що переконані) в тому, що явище НЛО є незвичним природним явищем. Навпаки, деякі раніше офіційні особи, військові та навіть космонавти (і ті, хто літав на Місяць), після відходу зі служби стають публічними прихильниками інопланетного походження НЛО. У випадку беззаперечного трактування НЛО як прояву інопланетної цивілізації без спроби дослідити його науковими методами, ототожнити з відомими атмосферними явищами, термін НЛО виступає як частина уфоманії.

Для наукового дослідження НЛО існує радянський (і український) науковий термін «Аномальне аерокосмічне явище» який означає явище, яке за наявності кількісних і якісних даних, не вдалося ототожнити із природними і техногенними явищами[3].

Інакше кажучи, якщо з'являється повідомлення про спостереження над землею будь-якого дивного явища, і цей випадок не був ототожнений з жодним відомим науці метеорологічним або астрономічним явищем, а також не було встановлено доказів містифікації, то говорять, що мова йде про непізнані літаючі об'єкти, тобто НЛО. Якщо ж таке пояснення підходить до цього випадку, то говорять про упізнані літаючі об'єкти (УЛО). Більшість випадків все-таки знаходить пояснення і стає УЛО. З усіх повідомлень про ці явища непізнаними залишаються лише 5-20 %. Деякі свідчення залишаються непізнаними тільки через нестачу інформації про них.

Оскільки є задокументовані випадки спостереження літальних об'єктів, пізнати які не вдалося, більш правильно ставити під сумнів не існування НЛО, а їх інопланетне походження.

Хмара незвичайної форми, що може сприйматися як інопланетний апарат

В дослідженнях проблеми НЛО впродовж XX—XXI століть сформувалося кілька парадигм. Природна, націлена на пояснення феномена НЛО як сукупності природних фізичних явищ: оптичних і, можливо, плазмових. Штучна пояснює НЛО як чиїсь літальні апарати: земні, інопланетні, або з паралельних світів. Суб'єктивістська оцінює НЛО як прояв міфологічної свідомості та «масову істерію». Об'єктивістська парадигма не дає оцінок природі НЛО, натомість шукає емпіричну інформацію про феномен НЛО, уникаючи теоретичних концепцій[2].

У різних країнах існує безліч громадських самоврядних організацій та ентузіастів, які переймаються реєстрацією та дослідженням явищ НЛО. Ставлення до НЛО офіційних структур двоїсте. У низці випадків, коли широта спостережень та розголос серед громадськості й ЗМІ не залишає можливості не зважати на явище, влади та інші офіційні організації визнають явища і пояснюють їх техногенними причинами або невивченими незвичними природними подіями. У ряді інших випадків, вони заперечують сам факт явища, що викликає у громадськості підозри і конспірологічні теорії про засекреченість (а отже справжність) проявів інопланетного розуму. Першим випадком офіційного визнання можливого інопланетного походження НЛО чинним державним діячем вищого рангу, стало офіційне звернення на сесії Генеральної Асамблеї ООН 1979 року, президента Гренади. У числі президентів США щодо теоретичного існування НЛО (без підтвердження будь-яких випадків) висловлювалися Джиммі Картер та Білл Клінтон.

У той час як прибічниками інопланетного походження спостережуваних НЛО є тільки невелика частина науковців, офіційна наукова громадськість світу має широку програму пошуку позаземного розуму SETI, яка передбачає можливість виявлення діяльності позаземного розуму в рамках досліджень проявів цього технічними засобами в далекому космосі. З розвитком комп'ютерних технологій та інтернету в програмі стала вестися розподілена обробка інформації на тисячах простих ПК.

Психолог Карл Густав Юнг в книзі «Один сучасний міф: про речі, спостережувані в небі» (1958) вважав НЛО винятково результатом діяльності людської психіки та проявом архетипів. Цим він пояснював те, що НЛО можуть бути видимими, але не фіксуватися технікою. Причиною того, що НЛО зазвичай мають кулясту чи близьку до неї форму, дослідник називав закладений в підсвідомості мотив єдності й цілісності, символом якого є коло або сфера[4].

Дональд Голдсміт і Тобайес Оуен в книзі «Пошук життя у Всесвіті» (1983) зауважили, що в 1960-70-ті роки, в той час як на Заході повідомлення про НЛО надходили дуже часто, в Китаї вони не спостерігалися. Дослідження показало, що китайці не пов'язували невідомі небесні явища із втручанням інопланетян. Проте реформи 80-х років і швидкий розвиток зв'язків КНР із зовнішнім світом, супроводжувалися і зростанням інтересу до проблеми НЛО. Таким чином проблема НЛО пов'язана з властивістю людської свідомості приписувати незнайомим явищам знайомі риси[5].

За дослідженнями Джозефа Аллена Гінека, об'єкти, що спостерігаються вдень, мають переважно білий і металічний колір, а об'єкти, що спостерігаються в темний час доби — жовтий і червоний. Дж. Мак-Кемпбелл висунув гіпотезу про подібність механізмів світіння деяких НЛО і кульової блискавки. Він припустив, що певне джерело радіохвиль високої частоти іонізує повітря, а від частоти хвиль залежить колір плазми[6].

У 2020 р. у Міністерстві оборони США офіційно підтвердили чутки про створення спеціальної робочої групи для вивчення невпізнаних літаючих об'єктів (Unidentified Aerial Phenomenon Task Force). Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Пентагону[7].

«Битва» НЛО в Нюрнберзі 1561 року

Перший задокументований випадок, який можна ототожнити з НЛО, міститься у Плутарха. Він повідомляє, що в 73 р. до н. е. війська римського полководця Лукулла і боспорського царя Мітрідата побачили велике бочкоподібне вогненне тіло, яке за кольором нагадувало розплавлене срібло. Об'єкт пронісся між арміями, так налякавши обидві сторони, що вони розійшлися без битви[8]. За словами китайського вченого XI ст. н. е. Шень Гуа, в його час поблизу міста Янчжоу (сучасна провінція Цзянсу) неодноразово спостерігалася «небесна перлина», що розкривалася і з якої виходило світло, подібне на золоту нитку[9].

Вранці 14 квітня 1561 року жителі Нюрнберга спостерігали в небі велику кількість блакитних, чорних і червоних куль і дисків, а також два «величезних циліндра», які наче боролися одні з одними, а потім впали на землю, охоплені вогнем і димом[10].

«Загадковий повітряний корабель», малюнок 1896 року

В XIX столітті, особливо другій половині, повідомлення про появу невпізнаних об'єктів почастішали в пресі. Очевидці масово описували їх як механізми, зокрема й інопланетного походження, у більшості, схожі на дирижаблі. З'являлися і описи пасажирів таких машин, які начебто представлялися винахідниками чи прибульцями з невідомих областей Землі та інших планет. Розголос, пішов на спад після заяви Томаса Едісона 1897 року про те, що лист, нібито адресований йому електриком «повітряного корабля», є ошуканством, а описувані дирижаблі неможливо побудувати.

НЛО над узбережжям Сицилії (1970-і)

На початку XX століття, НЛО часто пояснювалися польотами німецьких дирижаблів і аеропланів, характерною особливістю яких описувалися вогні й прожектори. Подібним чином, під час Другої світової війни, НЛО в масовій свідомості зазвичай, виступали нацистськими розробками або секретною зброєю союзників: «примарними ракетами» або дискольотами[2].

Франко-американський астрофізик Жак Валле 1961 року, узагальнив випадки спостереження НЛО в XX столітті, на основі 891 випадку. Він отримав наступні дані щодо видів НЛО: 1) овальна форма — 49,5 %; 2) сферична — 20,2 %; 3) трикутна — 1,8 %; 4) напівсферична — 1,6 %; 5) циліндрична — 1,1 %; 6) інші — 25,8 %[11].

В 2004 році та протягом 2014—2015 років, льотчики винищувачів ВМС США неодноразово помічали НЛО на радарах, записавши деякі випадки на відеокамеру[12][13][14][15]. Згодом, офіційний представник ВМС США підтвердив дані відеозаписи з НЛО справжніми[16][17][18][19]. В березні 2020 року Міністерство оборони США оприлюднило три таких відео (одне 2004 року та два 2015) та підтвердило реальність зафіксованих там НЛО. Втім, пояснення їх природи не було надано. Саме ці відео було розсекречено з огляду на те, що вони не розкривають якої-небудь державної таємниці[20].

Нижче наводиться варіант класифікації повідомлень про контакти з НЛО, запропонований уфологом Джозефом Алленом Гінеком.

• Національний архів Уряду Великої Британії
• Original files: NZ's UFO sightings
• Архів ФБР
• Архів Агентства національної безпеки США
• Енциклопедія НЛО (рос.)
• Документальні фільми про НЛО
• Alien Conpsiracy Alien Conspiracy
• Best UFO footage ever^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Українська уфологія та НЛО

• Петро Кравчук І що ж це було? Невже НЛО? Газета «Волинь», 24 вересня 2011 р., с. 12.

• НЛО и современная наука/ Ю. В. Платов, В. В. Рубцов.— М.: Наука, 1991.— 176 с, ил.— (Серия «Планета Земля и Вселенная»). ISBN 5-02-000189-9