Нетівот
Нетіво́т (івр. נתיבות) — невелике місто в Південному окрузі Ізраїлю.
Нетівот נתיבות |
|||
---|---|---|---|
|
|||
|
|||
Координати: 31°25′ пн. ш. 34°35′ сх. д. | |||
Країна | Ізраїль | ||
Округ | Південний | ||
Уряд | |||
- Мер | Єхіель Зохар (Yehiel Zohar) | ||
Населення (2018) | |||
- Усього | 35,631 | ||
Часовий пояс | UTC+2, влітку UTC+3 | ||
Вебсайт: www.netivot.muni.il | |||
Загальні дані
Нетівот розташований у пустелі Негев на півдні Ізраїлю, на відстані 30 км від Ашкелона у західному напрямку і східніше від Беер-Шеви.
Станом на 2018 рік в місті проживало 35 631 мешканців.
Історія міста
Нетівот бул засновано в 1956 році в рамках Програми освоєння і заселення північної частини пустелі Негев. Першими жителями міста стали євреї-репатріанти з країн Північної Африки (здебільшого з Марокко, а також меншою мірою з Тунісу). Саме вони і дотепер визначають «обличчя» міста.
У період 1990—2000-х років в Нетівоті оселилось значне число (близько 5-6 тисяч осіб) вихідців із колишнього СРСР.
Невітот отримав міський статус у 2000 році, коли його населення досягло 20 тис. осіб.
Невітот відомий тим, що після своєї репатріації до Ізраїлю в ньому поселився видатний релігійний діяч Ісраель Абу Хаціра (1889-1984) відомий під ім'я Баба Салі (івр. אבא סאלי, тобто «батько, що молиться» або «Святий Ізраїль», з арабської). Вже за життя мудрець викликав хвилі паломництв до міста.
Коли Баба Салі помер у 1984 році, його поховали у спеціально зведеній усипальниці, яка відтоді є місцем прощі євреїв, переважно з країн Магрибу. Чимало магрибських євреїв продовжує і дотепер оселятися в місті. Усипальницю, як і Стіну плачу в Єрусалимі, поділено на чоловічу і жіночі половини.
Впливовим лобі Нетівоту є община ультрарелігійних євреїв.
Освіта
У Нетівоті діють 22 школи (4 243 учнів). З-поміж них 16 початкових шкіл (3 053 учні) і 11 вищих (старших) шкіл (1 190 учнів) — дані на кінець 2000-х років.
У місті діють чимало осередків і навчальних закладів релігійного спрямування.