Стіна плачу
Стіна плачу (івр. הכותל המערבי, га-Котель га-Маараві — Західний мур) Західна стіна, Котель — рештки муру Другого Храму у Єрусалимі.
| Юдаїзм |
|---|
  |
|
|
|
Громади
|
|
Конфесії
|
|
|
|
Святі місця |
|
Політика
|
|
Храм був найсвятішою будівлею для юдаїзму. Перший (Соломонів) Храм було збудовано в 10 ст. до н. е.. Його зруйнували вавилоняни у 586 р. до н. е.
Другий Храм був зруйнований римлянами у 70 н. е. внаслідок Великого юдейського повстання. Другий Храм існував протягом 420 років.
Стіна плачу є залишком західної частини зовнішнього муру Храму, що з'явився від перебудови цієї святині Іродом Великим.
Історія
Згідно з традицією, той факт, що Західна стіна не була зруйнована, пояснюється такою історією. Імператор Тітус зібрав чотирьох головних генералів і доручив кожному з них зруйнувати одну з чотирьох сторін зовнішнього муру Храму. Три генерали виконали наказ, а четвертий на ім'я Пангар не зміг зруйнувати свою, західну частину муру.
Імператор викликав Пангара до себе і запитав, чому той не виконав наказ. Останній запевнив, що діяв на славу Риму, пояснивши: якщо б від колишнього величного Святилища не залишилося б жодної згадки, люди б незабаром забули, яким великим був імператор Тітус, що захопив і зруйнував найвеличніший у світі Храм. Залишивши на згадку Західну стіну, Пангар залишив пам'ять про Тітуса.
Імператор погодився, що це була гарна думка, але непокора Пангара не може бути пробачена. Тітус запропонував Пангару зістрибнути з цієї стіни і, у випадку, якщо той уціліє, пообіцяв дарувати йому життя. Генерал виконав волю імператора і загинув.
Походження назви
В івриті стіна називається Котель (мур) або, рідше, Котель Маараві - Західний Мур. Таку ж назву вона має у більшості мов. Найменування «стіна плачу» - є перекладом однієї з поетичних назв стіни арабською حائط المبكى - «стіна сліз» яке потрапило до російської, а звідти, і до української мови.
Галерея
Стіна плачу вночі
Папа Франциск біля Західного муру
Записки з молитвами у щілинах муру