Ашкелон

Ашкелон був великим містом вже в епоху середньої бронзи (ХХ-XV до нашої ери). Місто стояло на пагорбі біля моря і було оточене півкільцем стін та башт, які протягом за цей період перебудовувалися чотири рази. Це був важливий ханаанський порт з населенням близько 15 тисяч людей. В амарнському дипломатичному листуванні XIV століття до нашої ери повідомляється, що правитель Ашкелону Уйдія постачав харчі єгипетським військам. З іншого боку місто-держава мусила виживати в складних обставинах, тож з листа правителя Єрусалима випливає, що одночасно Уйдія збирався постачати харчі і ворожим до Єгипту племенам хапіру, що їх багато хто з дослідників ототожнює з давніми євреями.

Під час навали народів моря Ашкелон було зруйновано, а на його місці десь на початку ХІІ століття до нашої ери філістимляни заснували своє поселення. Спершу місто було невелике, але швидко, вже наприкінці того ж століття, розрослося до розмірів старого і було оточене валами та баштами з цегли-сирцю. Ашкелон був одним з п'яти головних філістимлянських міст.

Після вторгнення євреїв до Ханаану формально Ашдод входив до території племені Юди, однак фактично євреї захопили лише пагорби, а рівнини ще століттями належали філістимлянам. У VIII сторіччі до нашої ери Ашкелон згадується в ассирійських джерелах як самостійне філістимлянське місто. В 734 році до нашої ери Тіглатпаласар III змушує місто платити данину. а пізніше захоплює його. До середини VII сторіччя до нашої ери правителі Ашкелона тримали руку ассирійців, а місто неодноразово використовувалося для нападів на Єгипет. Після падіння Ніневії Ашкелон став незалежним, однак ненадовго — в 604 році до нашої ери вавилонський цар Навуходоносор завоював його, місто зруйнував, а жителів угнав до Вавилона так само як і сусідні єврейські племена. Так завершився філістимлянський етап історії.

Місто відродилося та досягло розквіту в часи перського панування. В еліністичні часи воно належало Птолемеям, а потім Селевкідам. При Маккавея місто зберегло незалежність. В римські часи Ашкелон був «вільним» грецьким містом. Попри те, що місто зачепили події Юдейської війни, воно не дуже постраждало і було відоме і в пізньоримські часи. Єпископ Ашкелону брав участь вже в першому Вселенському соборі.

В 636 році місто захопили араби.

В 940 році була зруйнована церква Богородиці і з того часу єпископи перебралися з Ашкелону в Рамлу.

12 серпня 1099 року в околицях Аскалону відбулася битва, у якій хрестоносці Готфріда Булонського перемогли фатимідську армію, що йшла захоплювати Єрусалим. Ця подія стала переможним завершенням Першого хрестового походу.

1153 року місто здобули хрестоносці й приєднали до Яффського графства Єрусалимського королівства.

В 1187 році Ашкелон захопив Салах ад-Дін, а у 1191 році його відвоював Річард Левове Серце. Він почав було відбудовувати поруйноване місто, але за договором з Салах ад-Діном місто було покинуте та знесене.

В 1240 році герцог Річард Корнуольський збудував на пустці замок який в 1270 році знищив мамлюцький султан Бейбарс.

До 1948 на цьому місці було арабське поселення Ель-Мадждаль. Євреям воно дісталося лише після арабо-ізраїльської війни 1948 року.

Стародавній Ашкелон частково похований під набережними пісками, частково представлений мальовничими руїнами. Сьогодні більшість давніх пам'ятників міста зосереджено у Національному парку.