Нечай Павло Іванович

Нечай Павло Іванович (19 лютого 1859, Москва[1] або Райгород, Черкаський повіт, Київська губернія[2] — 4 листопада 1925, Київ) — український психіатр, професор Київського медичного інституту.

Нечай Павло Іванович

Почав освіту в Златопільській прогімназії, після якої навчався у Колегії Павла Ґалаґана у 1874—1877 роках[2]. Надалі вступив до медичного факультету Київського університету святого Володимира, який закінчив 1882 року.

З 1888 року працював у Києво-Кирилівській губернській земській лікарні. Спочатку був ординатором, з 1890 року — старшим лікарем, близько 1900 року — прозектором. У 1920—1925 був директором лікарні.

У 1891 році здобув ступінь доктора медицини після захисту дисертації «Ма­териалы для патологии дыха­тель­ной иннервации». З 1892 року став приват-доцентом кафедри психіатрії та нервових хвороб Київського університету.

У 1920—1924 був професором кафедри психіатрії Київського медичного інституту.

Примітки
  1. О. К. Напрєєнко. Нечай Павло Іванович. Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X., 2021
  2. Смольніцька М. К. Колегія Павла Галагана в національно-культурному житті України (1871—1920 рр.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2004. — 527 с. С. 390-391

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.