Київська міська психіатрична лікарня
Київська міська психіатрична лікарня № 1 імені І. П. Павлова — психіатричний заклад у місті Києві. Підпорядкована Головному управлінню охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації. На території лікарні розташована Кирилівська церква.
| Київська міська психіатрична лікарня № 1 | |
|---|---|
 | |
| Тип | психіатрична |
| Засновано | 1786 |
| Головний лікар | Мішиєв Вячеслав Данилович |
| Кількість ліжок | 1600 |
| Кількість лікарів | 247 |
| Відділення | 30 |
| Країна |
 Україна |
| Адреса | Вулиця Кирилівська, 103а, м. Київ 04080 |
| Координати | 50°28′53″ пн. ш. 30°28′06″ сх. д. |
| |
 Київська міська психіатрична лікарня у Вікісховищі | |
Історія
XVIII-XIX століття
За указом Катерини II про відкриття богоугодних лікарень 13 червня 1786 року в келіях Кирилівського чоловічого монастиря відкрито будинок інвалідів, а сам монастир закрито. У 1802 році побудовано одноповерхову лікарню. У 1823 році для лікарні будинку інвалідів було споруджено окрему будівлю.[1] В ньому могли перебувати 50 інвалідів: 4 місця для офіцерів та 46 для нижчих чинів. Також поруч було побудовано двоповерхову богадільню та між ними одноповерхову пральню. Автором був архітектор Й. Шарлемань.[2]
У 1835 році будинок інвалідів перетворили на лікарню. На початку вона була розрахована на 80 ліжок, до кінця 1850-х років містила вже 180.[2]
1 жовтня 1843 року при богоугодних закладах було відкрито фельдшерську школу.[3]
У 1870-х роках за проектом київського губернського інженера Федора Гешвенда побудовано комплекс з 9 цегляних будівель для лікарні, та декілька дерев'яних споруд для фельдшерської школи та господарчих потреб. У 1891 році побудовано додатковий двоповерховий корпус терапевтичного відділення на 32 ліжка за проектом губернського інженера Якова Кривцова[2]
XX століття
На початку 1900-х років за проектами архітектора Олександра Кобелєва побудовано каплицю з приміщенням для моргу (1902), одноповерхову будівлю інфекційного корпусу на 60 ліжок. У 1912—1913 роках побудовано корпус акушерської клініки Жіночого медичного інституту.[2]
У 1920—1936 роках лікарня носила ім'я Тараса Шевченка. З 1936 року — лікарня імені І. П. Павлова.
У 1927 році головним лікарем лікарні був С. Ф. Файнштейн.[4]
До 1935 при лікарні діяв Психіатричний технікум.[2]
Наукові дослідження
У 1950-х роках у лікарні проводилися дослідження під керівництвом Віктора Протопопова та Йосипа Поліщука. На базі 3-го відділення лікарні працювали Відділ психіатрії та патології вищої нервової діяльності АН УРСР і кафедра психіатрії Київського інституту вдосконалення лікарів.[5]
Сучасна структура
Лікарня займає площу 22,7 га, частина належить Кирилівській церкві.
У лікарні працює 30 відділень, серед яких: відділення для гострих психозів, психіатричні відділення з супутньою соматичною патологією, відділення для реабілітації, відділення для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, епілептичне відділення, відділення для дітей, Центр медико-соціальної реабілітації, відділення медсестринського догляду.
В лікарні створено Науково-дослідний інститут соціальної та судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я. Також існує перший в Україні Центр первинного психотичного епізоду та сучасних методів лікування.
Також у лікарні знаходяться базові кафедри медичних вишів:
- кафедра дитячої, соціальної та судової психіатрії НМАПО імені П. Л. Шупика;
- кафедра психіатрії НМАПО імені П. Л. Шупика;
- кафедра психіатрії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця;
- кафедра психіатрії та медичної психології Медичного університету Української асоціації народної медицини
Пов'язані особи
Відомі лікарі
- Троїцький Іван Віссаріонович — працював ординатором у 1885—1890 роках.
- Сапєжко Кирило Михайлович — працював у 1880-90х роках після закінчення університету.[6]
- Качковський Петро Еразмович — у 1904—1909 роках був консультантом хірургічного відділення.
- Маковський Станіслав Станіславович — лікар у притулку-яслах на початку XX століття.[7]
- Ергард Ф. Ф. — був консультантом у 1850-х роках.
- Нечай Павло Іванович (19.02.1859 — 1932) — випускник Колегії Павла Галагана (1877), доктор медицини (1891), лікар у 1900-х роках, завідувач лікарні у 1920-х роках.[8][9][10]
- Леплинський Костянтин Михайлович — ординатор відділення для душевнохворих з 1883.[11]
Науковці
- Борис Маньківський
- Валентин Гаккебуш
- Євген Копистинський
- Яків Фрумкін
Примітки
- Ціборовський, О. М.; Сорока, В. М. (2015). Найстаріша лікарня Києва – Кирилівська: шлях від богадільні до губернської земської лікарні. Україна. Здоров'я нації (4): 130–136.
- Михайло Кальницький. Кирилівська лікарня, 19—20 ст.
- Історія закладу. Перший Київський медичний коледж. Архів оригіналу за 10 грудня 2016. Процитовано 16 січня 2017.
- Файнштейн С. Ф. Психиатрическая помощь населению на Киевщине (Отчет о деятельности больницы за 1927 год). Психічне здоров'я. Випуск 3(8), 2005.
- Булахова Л. А. Памяти моих учителей психиатрии // Психічне здоров'я. — 2010. — № 1. — С. 79–82.
- Лук'ян Маринжа. К. М. Сапежко. Хірург-патріот. «Здоров'я України», с. 73
- Ольга Друг, Дмитро Малаков. Особняки Києва. Бульвар Т. Шевченка, 34 (кол. Бібіковський бульвар)
- Кафедра психіатрії і наркології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця
- МЕДИЧНИЙ КАЛЕНДАР УКРАЇНИ. Пам'ятні події та видатні особи в історії української медицини, ювілейні дати яких відзначаються у 2014—2015 роках. Міністерство охорони здоров'я України ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України». Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 16 січня 2017.
- Влад Каганов. Школа имени сына. Очерк 4. Учащиеся
- С. М. Булах, С. І. Болтівець. Леплинський Костянтин Михайлович. Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Посилання
- Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- Михайло Кальницький. Кирилівська лікарня, 19—20 ст.
- Кирилівська церква у Києві
- Андрій Руккас. Трагедія Горіхової діброви. Як нацисти розстрілювали душевнохворих у Києві. Історична правда, 29 жовтня 2020
- Тваринський В. Відлуння Бабиного Яру, або В чому звинувачувались працівники Павлівської психіатричної лікарні // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 1994. — No 1. — С. 65-70