Нечаївка (Черкаський район)
Неча́ївка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Червонослобідській сільській громаді. У селі мешкає 858 людей.
село Нечаївка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район/міськрада | Черкаський район |
Громада | Червонослобідська сільська громада |
Рада | Червонослобідська сільська рада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | До 1856 р. |
Населення | 858 |
Площа | 0 км² |
Густота населення | 0 осіб/км² |
Поштовий індекс | 19641 |
Телефонний код | +380 472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°16′17″ пн. ш. 32°09′54″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
92 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Червона Слобода |
Карта | |
Нечаївка | |
Нечаївка | |
Мапа | |
Географія
Село розташоване за 25 км від м. Черкаси, на лівому березі річки Тясмин, за 25 км розкинулося зі сходу на захід вздовж старої козацької дороги Чигирин — Сміла.
Село лежить серед густого соснового лісу на легких піщаних ґрунтах. Порівняно із пагорбами та ярами правого берега Тясмину, лівий берег схожий на справжнє Полісся.
Історія
Відомо, що село виникло в другій половині XVI ст. і, можливо, назва його походить від прізвища сотника Нечая.
Розділяється село хвойним лісом (засаджений у ХХ ст.) протяжністю 3 км, частина якого, а саме Вовча Балка, була заселена на початку XX ст.
Частина Нечаївки, розташована вздовж Тясмину, носить назву «село», а інша — «степ».
У часи Визвольної війни 1648—1657 рр. з жителів сіл Вертуни та Нечаївка була створена сотня, яка в складі Черкаського полку під проводом Максима Кривоноса брала участь у боротьбі з польською шляхтою.
В 20ті — 30ті роки ХХ століття чимало жителів села зазнали політичних репресій. Відомі смерті і в 1932—1933 через голодомор, проте велику кількість жителів села врятувало сприятливе географічне розташування.
В роки німецько-радянської війни село перебувало під німецькою окупацією й було звільнено лише у грудні 1944. У боях з фашистами загинуло 192 жителів Нечаївки, 30 осіб вивезено в неволю.
Сьогодні в селі функціонують сільський клуб, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, бібліотека, один магазин.
Діє церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована в другій половині XVIII.
Згадки про село
Л. Похилевич : "...село на левой стороне реки Тясмина, которая образует здесь обширнейшний пруд на три версты длины и до версти шириш. Жителей обеего пола 936... Церковь Рождество-Богородичная, деревянная. 6-ю класса; земли имеет 36 десятин, посіроена во второй половине прошлого века". [1]
Примітки
- Похилевич, Л. (1864). «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии».