Нечипоренко Олександр Захарович
Олександр Захарович Нечипоренко (21 квітня 1916, м. Малин, Волинська губернія, Російська імперія (нині — Житомирська область, Україна) — 5 листопада, 1980, Гродно, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський уролог-онколог українського походження, науковець, педагог, військовий хірург. Автор методу дослідження елементів крові в осаді сечі (аналіз сечі за Нечипоренком).
Нечипоренко Олександр Захарович | |
---|---|
| |
Народився |
21 квітня 1916 Малин, Житомирська область, Україна |
Помер |
5 листопада 1980 (64 роки) Городня (Білорусь), Білоруська РСР, СРСР |
Країна | СРСР |
Діяльність | лікар, уролог |
Alma mater | Київський медичний інститут |
Галузь | онкологія і урологія |
Заклад | Гродненський державний медичний університет |
Звання | доцент |
Ступінь | кандидат медичних наук |
Життєпис
Народився 21 квітня 1916 року в Малині Волинської губернії (нині Житомирської області України)[1]. 1940 року закінчив Київський медичний інститут[2].
Учасник Німецько-радянської війни[1]. Служив у прикордонних військах на Бессарабії, а весною 1941 року направлений у Монголію. Службу закінчив на Карельському фронті[2].
1945—1947 років проходив підготовку з грудної хірургії у Військово-медичної академії імені С. М. Кірова[1]. Після цього протягом 1947—1957 років служив начальником хірургічних відділень різних військових госпіталів, а потім — урологічних відділень окружних військових госпіталів (1957—1965)[1][2].
З 1965 року — на цивільній службі в Ростові-на-Дону, де працював асистентом кафедри факультетської хірургії місцевого медичного інституту (1965—1967)[2].
1967 року став науковим керівником онкоурологічного відділу Науково-дослідного інституту онкології та медичної радіології в Ростові-на-Дону. Протягом 1968—1980 років завідував курсом урології Гродненського медичного інституту[2].
Кандидат медичних наук (1965), доцент[2].
Помер 5 листопада 1980 року в Гродно на 65-му році життя[1].
Наукова діяльність
Займався розробкою проблеми хронічного пієлонефриту і онкоурології. Вперше запровадив цистектомію при раку сечового міхура, лімфаденектомію при злоякісних пухлинах яєчка. Відомий як автор методу дослідження елементів крові в осаді сечі (аналіз сечі по Нечипоренко)[1][2].
Громадська діяльність
У кінці 1960-х років організував першу філію Білоруського товариства урологів, головою якого був до кінця життя[2].
Родина
- Дружина — Нечипоренко Надія Олександрівна — прифронтова хірургиня[2].
- Син — Нечипоренко Микола Олександрович (нар. 26 жовтня 1946, м. Малин Житомирської області), доктор медичних наук, професор, завідувач курсом урології Гродненського державного медичного університету, наукова діяльність пов'язана з вивченням проблем онкоурології, урогінекології, невідкладної урології[3].
Бібліографія
- Гарелик П. В. 50 лет Гродненскому государственному медицинскому университету: события и биографии / П. В. Гарелик, Е. М. Тищенко. — Гродно, 2008. — С. 493.
Примітки
- Знаменательные и юбилейные даты истории медицины Беларуси. Здравоохранение и медицинская наука Беларуси: 32—33. 2011.
- Юцевич, Г. В. (6 квітня 2016). Журнал Гродненского государственного медицинского университета. Журнал Гродненского государственного медицинского университета (1(53)): 131—133.
- Нечипоренко Николай Александрович | Профессорско-преподавательский состав | 2-я кафедра хирургических болезней | Кафедры | Структура | Университет | Гродненский государственный медицинский университет. www.grsmu.by. Процитовано 14 квітня 2021.