Нещадименко Іван Петрович
Іван Петрович Нещадименко | |
---|---|
Народився |
3 вересня 1885 Сердегівка |
Помер |
17 квітня 1967 (81 рік) Смоленськ |
Поховання | Смоленськ |
Країна |
Російська імперія, СРСР |
Діяльність | військовослужбовець |
Alma mater | Університет Святого Володимира |
Галузь | патофізіологія |
Заклад | Смоленський медінститут |
Звання | професор |
Ступінь | доктор медичних наук |
Батько | Петро Леонтійович Нещадим |
Мати | Варвара Федорівна |
Іван Петрович Нещадименко (3 вересня 1885, Сердегівка — 17 квітня 1967) Смоленськ) — український радянський патофізіолог, доктор медичних наук, професор.
Життєпис
Родина
Народився 3 вересня 1885 року в селі Сердегівці в сім'ї православного селянина. Похрещений у місцевій Різдво-Богородицькій церкві 9 вересня 1885 року[1]. Хрещеними батьками були селянин цього ж села Кузьма Павлович Ягодинський та Марія Федорівна, дружина солдата Стефана Корінюка.
Батько — Петро Леонтійович Нещадим.
Мати — Варвара Федорівна.
Брат — Марко (2 січня 1869, Сердегівка — 1 жовтня 1942, Київ) — український радянський мікробіолог та епідеміолог, доктор медицини (з 1910 року), професор, член-кореспондент ВУАН по відділу мікробіології (з 1929 року).
Брат — Іван (нар.? — пом.30 січня 1880, Сердегівка), помер однорічним малятком.
Сестра — Анастасія (нар.4 січня 1881, Сердегівка — пом.1 січня 1882, Сердегівка).
Сестра — Євдокія (нар.1 березня 1883, Сердегівка — пом.13 січня 1886, Сердегівка).
Сестра — Харитина (нар.5 жовтня 1887, Сердегівка[2] — пом.25 квітня 1926, Київ) — українська радянська актриса.
Навчання
Навчався в Златопільській чоловічій гімназії та склав іспити зрілості(випуск 1906 року, атестат № 630)[3]. У 1912 році закінчив медичний факультет Університету святого Володимира.
Військова діяльність
Учасник Першої світової війни.
Трудова діяльність
Педагогічну діяльність розпочав в 1920 році на кафедрі патофізіології Київського медінституту, де пропрацював до 1930 року. У грудні 1932 року очолив кафедру патофізіології Смоленського медінституту. У 1938 році захистив докторську дисертацію. З початком Великої Вітчизняної війни був евакуйований в тил і аж до 1944 року керував кафедрою патофізіології Іжевського медінституту.
Після звільнення Смоленщини знову очолив кафедру в Смоленськом медінституті. З 1945 по 1949 рік працював за сумісництвом заступником директора інституту з наукової та навчальної роботи.
Наукова діяльність
Основною темою його досліджень було вивчення морфофункціональних властивостей крові при різних впливах, інфекційних захворюваннях, гельмінтозах, дії солей важких металів, проблеми довголіття.
Автор 59 наукових праць, серед них:
Зазначення
- Державний архів Черкаської області. Метрична книга Різдво-Богородицької церкви села Сердегівка. Ф. 931 оп.1 спр.3249 С.19-80(рос. дореф.)З цього ж джерела наведені метричні дані про інших членів родини.(рос. дореф.)
- Державний архів Черкаської області. Метрична книга Різдво-Богородицької церкви села Сердегівка. Ф. 931 оп.1 спр.3454 С.13(рос. дореф.)(рос. дореф.)
- Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1906 році. Ф. 499 опис 1 справа 582 С. 4(рос.)