Нещадименко Рита Петрівна

Рита (Харитина) Петрівна Нещадименко (нар.5 жовтня 1887, Сердегівка[1] пом.25 квітня 1926, Київ) — українська радянська актриса. Сестра мікробіолога Марка Нещадименка та патофізіолога Івана Нещадименка.

Рита Петрівна Нещадименко
Ім'я при народженні Харитина Нещадим
Народилася 5 жовтня 1887(1887-10-05)
Сердегівка
Померла 25 квітня 1926(1926-04-25) (38 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
Діяльність акторка
Батьки Петро Леонтійович Нещадим
Варвара Федорівна
Нагороди та премії

Життєпис

Родина

Народилася 5 жовтня 1887 року в селі Сердегівці (тепер Шполянського району Черкаської області) в сім'ї православного селянина. Похрещена у місцевій Різдво-Богородицькій церкві 18 жовтня 1887 року[1]. Хрещеними батьками були селянин цього ж села Кузьма Павлович Ягодинський та Катерина Кіндратівна, дружина селянина цього ж села Дем'яна Письменного.

Батько — Петро Леонтійович Нещадим.

Мати — Варвара Федорівна.

Брат Марко (2 січня 1869, Сердегівка 1 жовтня 1942, Київ) — український радянський мікробіолог та епідеміолог, доктор медицини (з 1910 року), професор, член-кореспондент ВУАН по відділу мікробіології (з 1929 року).

Брат — Іван (нар.? пом.30 січня 1880, Сердегівка), помер однорічним малятком.

Сестра — Анастасія (нар.4 січня 1881, Сердегівка пом.1 січня 1882, Сердегівка).

Сестра — Євдокія (нар.1 березня 1883, Сердегівка пом.13 січня 1886, Сердегівка).

Брат Іван (3 вересня 1885, Сердегівка 17 квітня 1967) Смоленськ) — український радянський патофізіолог, доктор медичних наук, професор.

Навчання

У 19141915 роках навчалася у театральній студії Ф. Коміссаржевського у Москві.

Акторська діяльність

У 1918 році вступила до «Молодого театру». У 19191920 і 19211922 роках працювала у Першому театрі Української Радянської Республіки імені Шевченка; у 19201921 роках — у «Кийдрамте» й у 19221926 роках у «Березолі».

Останні роки життя

Померла у Києві 25 квітня 1926 року. Похована на Байковому кладовищі.

Ролі

Перше слово поета («Гайдамаки» за Шевченком), Таня («Зіля Королевич» Васильченка), Люцілла («Адвокат Мартіан» Лесі Українки), Мотренька («Комуна в степах» М. Куліша), Едрітта («Горе брехунові» Ф. Грільпарцера), Дагні («Північні велетні» Ібсена), Ізабелла («Жакерія» за Меріме) та інші.

Зазначення

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.