Не відпускай мене

Роман складається з трьох частин, кожна з яких є хронологічним етапом життя головного персонажа. Дія відбувається в антиутопічній Великій Британії XX століття, де люди клонуються для створення живих донорів органів для трансплантації. Розповідь ведеться від імені протагоніста Кеті.

В першій частині роману описується дитинство Кеті, яке вона провела в британській школі-інтернаті Гейлшем. Вчителі, так звані «опікуни» школи, постійно наголошують на тому, наскільки важливо бути здоровими, з чого зрозуміло, що Гейлшем не звичайна школа-інтернат. Навчальна програма зосереджується на заохоченні учнів займатися різними видами мистецтва, при чому зовсім нехтується знаннями та навичками, необхідними для життя.

У другій частині учні, завершивши навчання в Гейлшемі, потрапляють у різні заклади. Головні персонажі книги разом відправляються в Котеджі, де починають знайомитися із зовнішнім світом та отримують змогу робити все, що їм заманеться. В третій частині Кеті стає помічницею, а Томмі та Рут — донорами. Невдовзі Кеті (яка має право часом вибирати донором) стає помічницею Рут, а після того, як та завершила свою місію (тобто померла після видалення органів), дбає про Томмі. Кеті та Томмі дізнаються, що Гейлшем був експериментом, метою якого було покращити становище клонів та, можливо, змінити ставлення суспільства до них як до бездушних постачальників медичної сировини. Однак через складну політичну ситуацію експеримент не вдався, Гейлшем закрили, а клони так і не отримали ніяких прав і їх знову «вирощують» у важких умовах. Роман закінчується тим, що Томмі помирає, а Кеті змирюється зі своєю долею майбутнього донора та передчасною смертю.

«Не відпускай мене» — перша книжка Кадзуо Ішіґуро, видана українською мовою[1].

• Кадзуо Ішіґуро. Не відпускай мене. Переклад з англійської: Софія Андрухович. Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. 336 стор. ISBN 978-617-679-295-6

У 2010 році вийшла екранізація роману режисера Марка Романека з Кері Малліган, Ендрю Гарфілдом та Кірою Найтлі в головних ролях.