Ішіґуро Кадзуо

Кадзуо Ішіґуро ОБІ (англ. Kazuo Ishiguro, яп. 石黒 一雄, カズオ・イシグロ; нар. 8 листопада 1954 в Наґасакі, Японія) — британський письменник японського походження, лавреат Нобелівської премії з літератури 2017 року[2].

Заголовок цієї статті — японське ім'я. Воно складається з прізвища та особового імені, яке слідує за ним: іменем цієї особи є Кадзуо, а прізвищем — Ішіґуро.
Кадзуо Ішіґуро
Kazuo Ishiguro
Кадзуо Ішіґуро, Краків, 29 жовтня 2005
Народився 8 листопада 1954(1954-11-08) (67 років)
Наґасакі, Префектура Наґасакі, Японія
Громадянство  Велика Британія
Національність Британець
Діяльність Прозаїк, драматург
Alma mater Кентський університет (1979), Університет Східної Англії (1980) і Woking County Grammar School for Boysd (1973)
Мова творів Англійська
Роки активності 1981—донині
Напрямок Реалізм
Жанр Роман, оповідання, п'єса
Magnum opus «Залишок дня» (1989)
Членство Королівське літературне товариство і Американська академія мистецтв і наук
Батько Shizuo Ishigurod
Мати Shizuko Ishigurod
У шлюбі з Lorna MacDougalld
Діти Naomi Ishigurod[1]
Премії

Букерівська премія (1989)

Нобелівська премія з літератури (2017)
 Ішіґуро Кадзуо у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Ішіґуро народився в Наґасакі 8 листопада 1954 року, в родині океанографа Сідзео Ішіґуро і його дружини Сізуко[3]. У 1960 році родина Кадзуо емігрувала до Гілфорда, Суррей, де його батько почав проводити дослідження у Національному інституті океанографії[3]. Кадзуо відвідував початкову школу Стафтона, а пізніше середню школу Вокінг у Суррей[3]. Після закінчення школи, він взяв «академічну відпустку» і вирушив у подорож до США та Канади, де почав працювати у журналі та надсилати демо-записи до студій звукозапису[3].

У 1974 році вступив до Кентського університету, Кентербері, та закінчив його у 1978 році, здобувши ступінь бакалавра мистецтв з англійської мови та філософії[3]. Присвятивши рік літературній діяльності, він продовжив навчання в Університеті Східної Англії, де здобув ступінь магістра мистецтв із писемності[3].

Ішіґуро написав у співавторстві 4 пісні для джазової співачки Стейсі Кент для альбому 2007 року Breakfast on the Morning Tram. Також написав примітки до альбому Кент In Love Again. Зараз письменник проживає у Лондоні з дружиною Лорною Макдуголл та дочкою Наомі.

Літературна кар'єра

Літературна кар'єра Кадзуо Ішіґуро почалася у 1981 році після опублікування трьох оповідань в антології Introduction 7: Stories by New Writers. У 1983 році, невдовзі після публікації свого першого роману, він був висунутий на грант як один із «Найкращих молодих британських письменників». Теж заохочення за ті самі досягнення він отримав і у 1993 році.

Перший роман «Там, де в серпанку пагорби» (1982), оповідає про Ецуко, вдову із Японії, що живе в Англії. Після самогубства дочки її переслідують спогади про зруйнування та відродження Наґасакі. Другим романом був «Художник хиткого світу» (1986), де через розповідь обтяженого особистим військовим минулим художника Мацуї Оно досліджується ставлення японців до Другої світової війни. Цей роман став книгою року у Великій Британії. Третій роман Ішіґуро, «Залишок дня» (1989), оповідає історію літнього англійського дворецького. Це монолог-спогад на фоні згасання традицій, наближення світової війни та підйому фашизму. Роман отримав Букерівську премію, найпрестижнішу щорічну літературну нагороду у Великій Британії. При цьому члени Букерівського комітету проголосували за роман одноголосно, що трапляється нечасто. Критики відзначали, що він написав «один із найбільш британських романів XX століття». Його порівнювали із Джозефом Конрадом і Володимиром Набоковим, яким також удалося створити твори не рідними для них мовами. За романом «Залишок дня» був знятий однойменний фільм з Ентоні Гопкінсом та Еммою Томпсон у головних ролях.

У 1995 році опубліковано найскладніший за стилістикою роман Ішіґуро «Безутішні». Він наповнений численними літературними і музичними алюзіями. Дія цього роману відбувається у невідомій центральноєвропейській країні і в наш час, тоді як усі попередні твори Ішіґуро були наповнені ремінісценціями минулого. Дії наступного роману «Коли ми були сиротами» (2000) відбувається у Шанхаї у першій половині XX століття. Це історія розслідування приватним детективом таємничого зникнення його батьків 20 років тому. Тут Ішіґуро повернувся до свого улюбленого прийому блукань у минулому.

Ішіґуро — автор двох оригінальних стрічок для телебачення. Він член Королівського товариства літератури. Його твори перекладені більш ніж 30 мовами. Роман «Не відпускай мене» (2005) був включений у список 100 найкращих романів усіх часів за версією журналу Тайм.

2015 року опублікував роман «Похований велетень».

Нагороди

Ішіґуро нагороджений премією «Віттбред» за свій другий роман «Художник хиткого світу» і Букерівською премією за «Залишок дня». Крім того, «Коли ми були сиротами» і «Не відпускай мене» номінувалися на Букерівську премію. У 2017 році письменник став лауреатом Нобелівської премії з літератури.

Бібліографія

Романи

Сценарії
  • 1984 — «Біографія Артура Дж. Мейсона»
  • 1987 — «Гурман»
  • 2003 — «Найсумніша музика у світі»
  • 2005 — «Біла графиня»

Оповідання
  • 1981 — «Introduction 7: Stories by New Writer»
  • 1982 — «Сімейна вечеря»
  • 2009 — «Ноктюрни: П'ять оповідань про музику та присмерки»

Переклади українською

Примітки
  1. https://books.google.es/books?id=pA97FQFfVwIC&pg=PR12&lpg=PR12&dq=%221992+Daughter,+Naomi,+born+in+March%22&source=bl&ots=bEHc2NZvNl&sig=bWBlKD4BaVQrG5E3gtSWSbAqfCQ&hl=es&sa=X&ved=0ahUKEwj6y-Chk_PYAhWQ6aQKHezJAuoQ6AEIMzAB#v=onepage&q=%221992%20Daughter%2C%20Naomi%2C%20born%20in%20March%22&f=false
  2. Прес-реліз на сайті Нобелівського коммітету
  3. Barry Lewis (2000). Kazuo Ishiguro. Manchester University Press. (англ.)
  4. Flood, Alison (16 червня 2020). Kazuo Ishiguro announces new novel, Klara and the Sun. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 20 червня 2020.

Посилання

Інтерв'ю

Профілі
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.