Никодим (Кулигін)

Никодим (світське ім'я Кулигін Віктор Вікторович; нар. 10 грудня 1968, м. Цюрупинськ, Херсонська область, Українська РСР, СРСР) — архієрей Православної церкви України, єпископ Херсонський і Таврійський.

Никодим
Єпископ Херсонський і Таврійський
з 21 серпня 2020
Церква: Православна церква України
Попередник: Даміан (Замараєв)
Єпископ Генічеський,
вікарій Херсонської єпархії
4 грудня 2019  21 серпня 2020
Обрання: 19 листопада 2019
Церква: Православна церква України
Попередник: вікаріат засновано
 
Альма-матер: КПБА
КДАіС
МФТІ
Діяльність: священнослужитель
Ім'я при народженні: Віктор Вікторович Кулигін
Народження: 10 грудня 1968(1968-12-10) (53 роки)
Цюрупинськ, Херсонська область, Українська РСР, СРСР
Священство: 27 лютого 1994
Чернецтво: 15 листопада 2019
Єп. хіротонія: 4 грудня 2019
Хто висвятив у єпископа Епіфаній (Думенко),
собор ієрархів ПЦУ[1]

 Никодим у Вікісховищі

Перший священник УПЦ (МП) на Херсонщині, що перейшов до ПЦУ; перший клірик РПЦ, висвячений у єпископа в Православній церкві України; а також перший єпархіальний єпископ, висвячений після Об’єднавчого собору.

Життєпис

Народився в сім'ї військовослужбовця. Служба батька проходила на Західній Україні, в Івано-Франківській області, де і пройшли шкільні роки з 1976 по 1986. Закінчив школу із золотою медаллю, брав участь в республіканських олімпіадах з математики.

У 1986 році вступив до Московського фізико-технічного інституту, який у 1992 році закінчив з червоним дипломом і рекомендацією продовжити навчання в аспірантурі. З 1988 року, по завершенні військової служби батька, сім'я повернулася на Херсонщину. По закінченні МФТІ у 1992 році, повернувся до Херсона та ніс послух іподиякона у тоді ще єпископа Херсонського і Таврійського Іларіона (Шукала).

15 серпня 1993 року, єпископом Іларіоном, був висвячений у диякона, а 27 лютого 1994 року — ним же в сан священника. Для отримання духовної освіти навчався у Київській духовної семінарії, диплом якої отримав в 1997 році. В Херсонській єпархії вів канцелярію та був секретарем єпархії. З 1997 по 2003 рік перебував у клірі Донецької єпархії УПЦ (МП), де служив у кафедральному соборі, був завідувачем канцелярії і особистим секретарем митрополита Іларіона (Шукала). В 2005 році повернувся в Херсонську єпархію, де з 2007 року до початку 2019 року служив в Свято-Духівському кафедральному соборі УПЦ (МП). Певний час був речником митрополита Херсонського і Таврійського Іоана (Сіопка).

24 лютого 2019 року звернувся до Управління Херсонської єпархії з проханням про приєднання до Православної церкви України.[2] З того часу служив у Стрітенському соборі біля архієпископа Даміана і обіймав посаду прес-секретаря єпархії.

Із жовтня 2019 року став насельником Свято-Михайлівського Київського Золотоверхого монастиря, 15 листопада прийняв чернечий постриг з ім'ям Никодим (на честь преподобного Никодима, просвірника Печерського).

Єпископське служіння

19 листопада, у зв'язку з необхідністю та враховуючи побажання тимчасово керуючого Херсонською єпархією архієпископа Климента (Куща), архієпископа на спокої Даміана (Замараєва), колишнього Херсонського і Таврійського, а також звернення духовенства Херсонської єпархії, Священний Синод ухвалив рішення про обрання вікарного архієрея Херсонської єпархії з титулом «Генічеський». Таємним голосуванням було обрано ігумена Никодима.

4 грудня 2019 року собором ієрархів на чолі з митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм за Божественною літургією у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі був висвячений у єпископа.[3]

21 серпня 2020 рішенням Священного синоду владику Никодима було обрано єпископом Херсонським і Таврійським, керуючим Херсонською єпархією Православної Церкви України.[4]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.