Олешки
Оле́шки (у 1928—1956 роках — Цюрупинське [селище]; 1956—2016 — Цюрупинськ) — місто в Україні, центр Олешківської міської громади Херсонського району Херсонської області, колишній центр Олешківського району. Населення становить 24,5 тисяч осіб (2020 р.). Місто лежить на річці Конці, а неподалік лежать Олешківські піски.
| Олешки | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Регіон | Херсонська область | ||||||||
| Район | Херсонський район | ||||||||
| Громада | Олешківська міська громада | ||||||||
| Рада | Олешківська міська рада | ||||||||
| Засноване | 1711 як Олешківська Січ. | ||||||||
| Колишня назва | Цюрупинськ | ||||||||
| Статус міста | з 1854 року | ||||||||
| Населення | ▼ 24 520 (01.01.2020)[1] | ||||||||
| - повне | ▼ 24 520 (01.01.2020)[2] | ||||||||
| Агломерація | Херсонська агломерація | ||||||||
| Площа | 60,5 км² | ||||||||
| Густота населення | 405 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 75100-75108 | ||||||||
| Телефонний код | +380-5542 | ||||||||
| Координати | 46°36′53″ пн. ш. 32°43′41″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 8 м | ||||||||
| Водойма | річки: Чайка, Дніпро, Конка | ||||||||
| День міста | 9 вересня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Олешки | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 4 км | ||||||||
| - залізницею | 12 км | ||||||||
| - автошляхами | 18 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 462 км | ||||||||
| - залізницею | 672 км | ||||||||
| - автошляхами | 567 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 75100, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 30 | ||||||||
| Вебсторінка | Олешківська міськрада | ||||||||
| Міський голова | Рищук Євген Миколайович | ||||||||
| |||||||||
Історія
У 1711—1728 роках в урочищі Олешки розташовувалась Олешківська Січ.
Тож 1711 рік і можна вважати датою заснування поселення Олешки[джерело?].
З 1802 до 1920 року Олешки були центром Дніпровського повіту Таврійської губернії.
26 липня 1893 року затверджено герб міста Олешки: на блакитному тлі срібна запорозька галера зі згорнутими вітрилами; у вільному куті щита герб Таврійської губернії.[3]
У 1928 році місто було перейменоване на Цюрупинське на честь радянського діяча Олександра Цюрупи[4].
В часі німецької окупації було центром Олешківської округи.
19 травня 2016 року в рамках виконання закону про декомунізацію місту повернено назву Олешки[5].
Географія
.jpg.webp)
Олешки розташовані на півдні України, за 4 км від Херсона. Місто має Т-подібну форму. Із заходу на схід простягається на 4 км, з півночі на південь — на 9 км, по периметру — 29 км. Середня висота над рівнем моря — 9 м. Площа становить 60 км².
Природа
На схід від міста розташовані Олешківські піски — друга за розмірами пустеля Європи, навколо яких зеленіє 45 тис. га соснового лісу, багатого на дичину та гриби. Екологічно чисте та безпечне навколишнє середовище забезпечує хвойний ліс, який очищає та збагачує киснем повітря, а наявність річок, озер та плавнів створює хороший мікроклімат.
Гідрографія
На західній стороні від міста з річки Конки витікає річка Перебійна. Через північну частину міста тече річка Чайка.
Природні ресурси
Природно-ресурсний потенціал міста становлять ліс, підземні поклади прісної води та пісок. На під'їзді до міста розташоване йодове озеро з лікувальними властивостями. Важливим рекреаційним і туристичним ресурсом є Національний природний парк "Олешківські піски", центральний офіс розміщений в Олешках, а широко відома напівпустеля — поблизу с. Раденськ Олешківського району.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 22.9 °C (73.2 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.7 °С (28.9 °F).[6]
| Клімат Олешків | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 15 | 18,6 | 22,1 | 32 | 37,7 | 39,5 | 40,5 | 40,7 | 33,3 | 32 | 21,8 | 16,5 | 40,7 |
| Середній максимум, °C | 1,4 | 2,3 | 7,7 | 15,7 | 22,3 | 26,4 | 29,3 | 28,9 | 22,8 | 15,6 | 7,8 | 2,8 | 15,3 |
| Середня температура, °C | −1,7 | −1,3 | 3,2 | 10,1 | 16,1 | 20,4 | 22,9 | 22,3 | 16,7 | 10,4 | 4,1 | −0,2 | 10,3 |
| Середній мінімум, °C | −4,5 | −4,5 | −0,5 | 5 | 10,1 | 14,6 | 16,8 | 16 | 11,3 | 5,9 | 1 | −2,8 | 5,7 |
| Абсолютний мінімум, °C | −26,3 | −24,4 | −20,2 | −7,9 | −1,5 | 5,8 | 9,2 | 6,6 | −5 | −7,6 | −16,2 | −22,2 | −26,3 |
| Норма опадів, мм | 29 | 30 | 29 | 32 | 39 | 52 | 44 | 35 | 42 | 32 | 38 | 33 | 435 |
| Днів з опадами | 15 | 12 | 11 | 11 | 9 | 9 | 7 | 6 | 7 | 6 | 11 | 14 | 118 |
| Днів з дощем | 8 | 7 | 9 | 12 | 11 | 11 | 9 | 6 | 9 | 9 | 11 | 10 | 112 |
| Днів зі снігом | 11 | 10 | 6 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,3 | 4 | 8 | 40 |
| Вологість повітря, % | 86 | 83 | 78 | 69 | 66 | 66 | 63 | 62 | 69 | 77 | 85 | 87 | 74 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Населення
Олешки — невіддільна частина Херсонської агломерації. У радянські часи існував план з'єднати Херсон із цим містом.
| Рік | 1930 | 1946 | 1960 | 1974 | 1986 | 1990 | 2007 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність мешканців | 10 000 | 9 000 | 12 300 | 19 700 | 40 000 | 51 600 | 41 100 |
У 1920—1930-х роках населення міста мало тенденцію до повільного спадання, фактичний приріст населення становив лише 0,3 %. У роки німецько-радянської війни зменшення населення міста пришвидшилось: у порівнянні з 1920 роком населення зменшилося на 17 %.
Лише у повоєнні 1950—1990 роки населення почало зростати на 1,5—2 % на рік. Після будівництва целюлозно-паперового комбінату в 1960 році спостерігався швидкий міграційний приріст населення, що зумовив розвиток соціальної сфери в місті й будівництво нового мікрорайону «Житлоселище». У 1990-х роках через економічну і соціальну кризу кількість мешканців Олешків знизилась, проте до 2001 року населення стабілізувалось. Існує тенденція до зростання народжуваності та зниження рівня смертності.
У 1939 році українці становили 82 % всього населення міста, а в 1980 — не більше 76 %. Чоловіків було 48 %, жінок — 52 %.
Під час перепису 2001 року 67,95 % населення обрали українську мову за рідну, 30,96 % — російську, 0,29 % — циганську, 0,25 % — вірменську мову. Національний склад населення був таким (2001 р.): українці — 78.4 %, росіяни — 18.4 %, білоруси — 0.8 %, цигани — 0.5 %.
Промисловість
Місто розташоване поблизу Олешківських пісків, що дало можливість побудувати тут завод сухих будівельних сумішей. Олешківський пісок є ідеальною складовою для таких сумішей, адже в процентному співвідношенні містить багато кварцу.
В Олешках працює паперовий комбінат — єдине місце в Україні, де виробляють папір для фільтрів машин.
У місті також працюють маслоробний та виноробний заводи і завод металевих виробів, швейна фабрика, рибне господарство Херсонського рибокомбінату та Нижньодніпровська науково-дослідна станція для заліснення пісків і виноградарства на пісках.
З 2005 року працює завод безалкогольних напоїв ДП «СІТІ-АКВА»[7].
В Олешках зареєстрований 41 суб'єкт підприємництва — юридичних, та 87 суб'єктів підприємництва — фізичних осіб. Місто має значний потенціал розвитку будівельних та дорожніх організацій; тут зароджується конкурентне середовище серед фінансово-кредитних установ (діють представництва трьох банків).
Соціальна інфраструктура
У місті діють:
- 3 школи (Олешківська гімназія, Олешківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №2, Олешківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №4)
- 3 будинки-інтернати
- 4 дитячих садочки
- КЗ «Олешківський районний центр культури та дозвілля імені Т. Г. Шевченка»
- Районна бібліотека для дорослих, Районна бібліотека для дітей, три міських бібліотеки
- Дитяча музична школа
- Центр дитячої та юнацької творчості
- спортивна школа, 3 спортивні клуби, стадіон та станція юних техніків.
Транспорт
Через Олешки проходить автотраса міжнародного значення М17, що збігається з європейським автошляхом E97, а також регіональна дорога Р57.
Пасажирські транспортні підприємства СП «Ямак» та ВАТ «Олешки-автотранс» здійснюють перевезення пасажирів у межах району та обласного центру.
Зв'язок
Послуги зв'язку абонентам надає центр електрозв'язку № 5 ВАТ «Укртелеком».
Енергетика
Комунальні підприємства:
- МКП «Комбінат комунальних підприємств»
- МКП «Водоканал»
- МКП «Олешкитеплокомуненерго»
- МКП «Теплотехнік»
- МКП «Олешки-комунгосп»
- КП «Олешки-сервіс»
Засоби масової інформації
- Газета «Вісник Олешшя»
- МП «Тоніс» (кабельне телебачення)
- ТРК «ВТВ плюс»
- ТРК «Скіфія»
- «Олешки Online» (онлайн спільнота олешківців)
.jpg.webp)
Пам'ятки
- Олешківська Січ Славного Війська Запорізького Низового (1711–1728). Заснована, як і Кам'янська, запорожцями, що підтримали повстання Мазепи 1708 — 1709 рр. Перебувала під протекторатом Кримського ханства. З історією Олешківської Січі пов'язані імена кошового отамана Костя Гордієнка й графа Григорія Орлика. Досліджено залишки вала й куреня-напівземлянки.
- Пам'ятний знак на честь Олешківської Січі (1991). Виготовлений із дерева скульптором Н. А. Гепардом у формі стилізованої арки-дзвіниці, увінчаної хрестом.
- Фортеця (1772). Земляне укріплення типу «блок-форт». Імовірно, зведено запорізькою командою полковника Опанаса Ковпака, згодом реконструйоване під керівництвом М. І. Кутузова. Добре збереглися земляні вали.
- Успенський монастир. Заснований у 1896 році. На початку XX століття складався з Успенського собору, трапезної, дзвіниці, каплиці, келій, господарських будівель, огорожі з вежами, — усе в російсько-візантійському стилі. У роки радянської влади більшість будівель комплексу було зруйновано. До наших днів зберігся тільки один будинок початку XX століття, декорований у псевдоруському стилі.
- Фамільний склеп-каплиця Панкеєвих (початок XX століття). Споруджений у стилі неокласицизму. Належав купецькій родині Панкеєвих — відомих благодійників Дніпровського повіту Таврійської губернії.
- Могила полковника Федора Піроцького (1898). Над могилою винахідника трамваю, що походив із козацької старшини, спочатку була встановлена мармурова плита, яка в радянський час була доповнена стелою з барельєфом ученого.
- Комплекс споруд повітової лікарні (початок XX століття). Побудований на кошти лікаря К. І. Ельяшева. Складається з центрального корпусу, будинку лікаря та скверу з могилою К. І. Ельяшева. Становить інтерес як зразок лікарняної забудови садибного типу.
- Синагога (друга половина ХІХ століття). Споруджена в неоренесансних формах з ремінісценціями неокласицизму. Стіни насичені ліпним декором.
- Земська школа (1880-ті роки). Споруджена в стилі неокласицизму в дусі типових проектів навчальних будинків.
- Міське училище (кінець XIX — початок XX століття). Споруджена в стилі неокласицизму. Первісний декор фасадів, ймовірно, втрачений.
- Особняк городничого (початок XX століття). Споруджений у формах ренесансно-барочних стилізацій.
- Пам'ятник Миколі Кулішу. Встановлений на честь видатного українського письменника й драматурга М. Г. Куліша, життя та діяльність якого пов'язані з Олешками. Скульптор — Шапко Іван Григорович.
- Меморіал «Борцям за Волю України», встановлений поблизу міста влітку 2007 року.
- у січні 2015 року демонтували пам'ятник Дзержинському — розташовувався біля районного відділення міліції.
Храми
- Свято-Введенська Парафія УПЦ МП
- Парафія Покрови Пресвятої Богородиці Харківсько-Полтавська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви (оновлена)
- Церква Різдва Іоанна Хрестителя ПЦУ. вул. Олімпійська, 107-в
- Церква святої рівноапостольної Ніни УПЦ МП (Хуторище)
- Свято-Георгіївська парафія УПЦ МП, вул. Куліша, 6-а
- Римо-Католицька Парафія св. Антонія, вул. Олімпійська, 64
Медичні заклади
У місті розміщена центральна районна лікарня на 365 ліжок.
Урбаноніми
В Олешках нараховується понад 50 вулиць, у тому числі 9 провулків.
Вулиці
- 8 Березня
- Балашова Луки
- Велика Садова
- Виговського Івана
- Гвардійська
- Гірника Олекси
- Гошкевича Віктора
- Грушевського Михайла
- Декабристів
- Дніпровська
- Київська
- Крилова
- Лагерна
- Леваневського
- Мазепи Івана
- Матвєєва Євгена
- Миру
- Михайлова Юхима
- Молодіжна
- Нижня
- Озерна
- Олешківської Січі
- Олімпійська
- Панкєєвих
- Паркова
- Пароходна
- Поштова
- Пролетарська
- Пулюя Івана
- Річна
- Санаторна
- Сікорського Ігоря
- Софіївська
- Теліги Олени
- Фермерська
- Хмельницького Богдана
- Центральна
- Шаталова
- Шевченка Тараса
- Шкільна
- Южакова
Провулки
- Баштанний
- Квітучий
- Лесі Українки
- Медичний
- Олешківський
- Ольжича Олега
- Перемоги
- Симоненка Василя
- Стуса Василя
Відомі люди
У місті народилися
- Балашов Лука Лукич (1923—1996) — конструктор космічних систем, лауреат Ленінської і Державних премій СРСР;
- Бєгіу Денис Олександрович (1994—2014) — військовик, загинув при виконанні бойових обов'язків, під час російсько-української війни під Шахтарськом;
- Головіна Галина Борисівна (1903—1977) — майстер художньої кераміки та фарфору;
- Кіпішинов Геннадій Юрійович (1975—2014) — військовик, загинув при виконанні бойових обов'язків, під час російсько-української війни;
- Кравченко Вікторія Анатоліївна (нар. 1979) — українська легкоатлетка, Заслужений майстер спорту України, триразова срібна призерка Літніх Паралімпійських ігор 2008 та 2012 років;
- Круглякова-Невель Ніна Іллівна (1885—1974) — українська радянська скульпторка;
- Кудієвський Костянтин Гнатович (1923—1992) — український письменник-марініст, журналіст, кінодраматург;
- Куліш Володимир Миколайович (1917-?) — український письменник. Псевдоніми — Степан Євин, Серафима Гусочка. Член АДУКу — Асоціації Діячів Української Культури;
- Матвєєв Іван Іванович (1890—1918) — учасник громадянської війни в Росії, командувач Таманської армії;
- Михайлів Юхим Спиридонович (1885—1935) — український художник, поет і мистецтвознавець;
- Олексюк Олег Васильович (нар. 1970) — український письменник, поет, прозаїк, пісняр, громадський діяч.
- Райко Пелагея Андріївна (1928—2004) — українська малярка-самоучка;
- Цюрупа Олександр Дмитрович (1870—1928) — радянський державний та партійний діяч, член ЦВК СРСР 1—4 скликань, член ЦК ВКП(б) (1923—1928), ініціатор введеня в державі продовольчої диктатури, один з організаторів продзагонів.
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- Герб города Алешки, 1893 г.)(рос.)
- Постанова ЦВК СРСР № 542 від 7 вересня 1928 Про перейменування селища «Алешки» Херсонської округи УСРР на селище «Цюрупинське»
- Постанова Верховної Ради України від 19 травня 2016 року № 1377-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
- Клімат Олешків
- Сайт ДП «СІТІ-АКВА». dp-siti-akva.uaprom.net. Процитовано 28 лютого 2017.
Джерела та література
- Вирський Д. С. Олешки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 482. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Посилання
- Олешки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1208. — 1000 екз.
- Облікова картка міста на сайті Верховної Ради України
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гончара
- У Цюрупинську по-тихому знесли пам'ятник Дзержинському
- Банк даних Державної служби статистики України
- Погода в місті Олешки
- В Олешках перейменували частину вулиць (список)