Новоазовська ВЕС

Новоазовська ВЕС

У 2004 році станція була віддана в концесію компанії «Slav AG», яку пов'язують з Сергієм та Андрієм Клюєвими[1].

24 березня 2011 року було введено в експлуатацію 15 вітроагрегатів, сумарною потужністю 37,5 МВт[4].

У 2011 році станцією було вироблено 14,7 млн кВт-год електроенергії[5]

У 2012 році було введено ще 7 вітрогенераторів[2].

Із вересня 2014 року знаходиться на території, що контролюється ДНР.

Експерти-біологи піддали критиці проєкт Новоазовської ВЕС, про що йдеться у виданні "Вітряні електростанції та зміни клімату[6]" Зокрема у звіті екологів йдеться про те, що тут планувалося встановити 43 вітрогенеруючі установки по 2,5 МВт. На відміну від докуентації щодо Очаківського вітропарку, даний проєкт містить опис ризиків для біорізноманіття і ландшафтів. Зокрема зазначається[7], що одним із найбільш важливих впливів є дорожнє будівництво. З метою зниження цього впливу, власник намагатиметься максимально використовувати існуючі дороги. При будівництві значні площі будуть пошкоджені для тимчасового використання монтажного обладнання (крани, допоміжне обладнання, турбінні частини і т. п.). Ці області буде тимчасово вкрито бетоном або асфальтом. На ділянки, де прокладатиметься кабель, ґрунт буде повернуто. Як буде зазначено далі, саме цей вітропарк є прикладом ігнорування саме цієї вимоги.[8]

Завдяки частковій відкритості банку, маємо можливість ознайомитись із нетехнічним резюме проєкту[9]. Документ розглядає основні форми впливу на довкілля – вплив на мігруючі види птахів та кажанів, що не збігається з названою вище документацією, а також повністю ігнорує ґрунтовий фактор. У вказаних документах і в частині українського законодавства, і в частині вимог процедури «спільного впровадження», а також у документах ЄБРР аспекти, що розглядаються в нашому дослідженні, не враховані. Попри згадку у проєкті щодо необхідності

проведення обстеження території біологами, вітропарк розташований у природній степовій балці, що до цього використовувалась як пасовище. Аналізуючи пошкодження поверхні балки в обрисах ВЕС, можемо оцінити масштаби руйнування рослинного покриву. В якості прикладу потужного впливу будівництва ВЕС на степові біотопи та ініціювання ерозійних процесів, нами обрана північна ділянка Новоазовсього вітропарку, будівництво якої взагалі не враховувалонеобхідність дотримуватись під час проїзду техніки чітко регламентованих доріг.

Загальна площа обрису ділянки становить 212,37 га, з яких 113,56 га становить степова рослинність і 99,81 га – зруйнований транспортом ґрунтовий покрив. Таким чином, на прикладі Краснодонського вітропарку, маємо випадок, коли 47 % площі вітропарку зі степової ділянки перетворені на еродуючу територію. Тут варто відзначити, що ділянка вітропарку розміщена на схилі балки, що дозволяє очікувати утворення осередків площинної та струмкової ерозії ґрунту[6].

• Список електростанцій України

• Інформація про станцію на сайті компанії «Slav AG»(англ.)