Безіменне (Кальміуський район)
Безі́менне — село Новоазовського району на півдні Донецької області на узбережжі Азовського моря. Відстань до райцентру становить близько 12 км і проходить автошляхом E58.
село Безіменне | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Донецька область | ||
Район/міськрада | Кальміуський район | ||
Громада | Новоазовська міська громада | ||
Облікова картка | Безімене | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1799 | ||
Населення | 2 638 | ||
Поштовий індекс | 87660 | ||
Телефонний код | +380 6296 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 47°06′16″ пн. ш. 37°56′04″ сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
14 м | ||
Водойми | балка Безіменна, Азовське море | ||
Відстань до обласного центру |
133 км | ||
Відстань до районного центру |
12 км | ||
Найближча залізнична станція | Маріуполь | ||
Відстань до залізничної станції |
33,7 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 87660, Донецька область, Новоазовський район, с. Безіменне, вул. Радянська, 45 | ||
Сільський голова | Жук Сергій Іванович | ||
Карта | |||
Безіменне | |||
Безіменне | |||
Мапа | |||
|
Загальні відомості
Безіменне підпорядковане Безіменській сільській раді. Через село проходить траса міжнародного значення E58 (Одеса—Маріуполь—Таганрог—Ростов-на-Дону).
Безіменне розташоване на березі Азовського моря за 33 км від залізничної станції Маріуполь. Населення — 2638 особи. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Веденське, Качкарське, Митьково-Качкарі, Роза.
На східній околиці села є берегова коса, яку місцеві жителі називають «Лукомор'я».[1]
Економіка
Колгосп «Дружба народів», центральна садиба якого міститься у Безіменному, має 4684 га орної землі. Це — велике багатогалузеве господарство, де вирощуються зернові, технічні та бобові культури. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво, садівництво, овочівництво. З допоміжних підприємств є майстерня для ремонту сільськогосподарської техніки.
Біля села знаходиться Новоазовська ВЕС (1 км на північ).
Історія
Безіменне засноване 1799 р. У 1942–1943 рр. тут діяла підпільна група. Патріоти підтримували зв'язок з діючими частинами Червоної Армії, передаючи їм розвідувальні дані про ворога, брали участь у кількох десантних операціях у складі 385-го батальйону морської піхоти.
Походження назви
За народними переказами таку своєрідну назву село отримало від О. С. Пушкіна, який, перебуваючи у південному засланні, проїжджав по узбережжю Азовського моря. Приїхавши в чергове поселення, Пушкін запитав у місцевих мешканців про назву селища. Вони йому відповіли, що село немає ще назви, воно без імені. І Пушкін, недовго думаючи, запропонував свою — Безіменне.
Російсько-українська війна 2014 року
Увечері 1 вересня 2014 року була спроба прориву на Маріуполь з боку Новоазовська в районі села Безіменне; прикордонники спільно з батальйоном «Азов» у бою відбили прорив. Прикордонники втратили одного бійця, один поранений[2].
Унаслідок російської військової агресії із вересня 2014 р. Безіменне перебуває на тимчасово окупованій території.
9 травня 2017 року військові формування ДНР організували в Безіменному святкові заходи, які були обстріляні артилерією полку «Азов».За даними слідства організаторами обстрілу були командир полку Максим Жорін і начальник штабу полку Владислав Соболевський [3].
Соціальна сфера
У селі — середня школа, клуб, бібліотека. Функціонують пологовий будинок, фельдшерсько- акушерський пункт, яким завідував Є. О. Кошовий, нагороджений за сумлінну працю орденом Леніна. Є профілакторій для тваринників, відкрито дитячі ясла. Працюють рибопункт, відділення Кривокоського хлібоприймального пункту, 5 магазинів. На території села розташована риболовецька бригада колгоспу ім. XXI з'їзду КПРС (центральна садиба міститься у с. Широкиному). На узбережжі Азовського моря у с. Безіменному розташованій піонерський табір тресту «Красногвардійськвугілля» м. Макіївки.
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 2638 осіб, із них 45,19 % зазначили рідною мову українську, 53,71 % — російську, 0,8 %— вірменську, 0,08 %— грецьку, 0,04 %— болгарську, молдовську та німецьку мови[4].