Клюєв Андрій Петрович

З 1994 року Клюєв — заступник голови Донецької облради Володимира Щербаня з виконавчої роботи, в 1995—1996 роках заступник голови Донецької облдержадміністрації з питань розвитку ринкових відносин, приватизації, реформування економіки та праці, вугільної промисловості[10]. 1996 обраний депутатом міськради Донецька і першим замом Донецького міського голови Володимира Рибака.

11 березня 2010 року Верховна Рада України призначила Андрія Клюєва першим віце-прем'єр-міністром. На цій посаді Клюєв відповідав за весь реальний сектор економіки за винятком АПК.

Клюєв послідовно відстоює ідеї, пов'язані з активною промисловою політикою, важливістю створення привабливого бізнес-клімату для прискорення економічного розвитку. Систему своїх економічних поглядів він виклав у серії статей. У 2009 році як основу економічної політики Клюєв запропонував «стимулювання інвестиційної активності всіма можливими засобами». Серед основних інструментів назвав спрощення регуляторних процедур, стимулювання кредитування реального сектора, залучення іноземних інвестицій, зниження податків і державні інвестиції у підтримку існуючих і створення нових галузей, що дають конкурентну продукцію високого переділу[11].

Вже 2010 вступивши на посаду першого віце-прем'єра він продовжив: «Створення умов для інвестицій в реальний сектор економіки — одне з ключових завдань уряду». Ще одним довгостроковим завданням назвав зміну структури економіки України у бік високотехнологічних галузей. Частина ідей про зменшення податкового тиску була реалізована у новому Податковому кодексі. З початку 2012 року ставка податку на прибуток підприємств була знижена до 21 %, з 2013 року вона склала 19 %, а з початку 2014 повинна була знижуватися до 16 %. Ставка ПДВ повинна була зменшитися з початку 2014 з 20 % до 17 %. Якщо раніше кількість платежів з податків і зборів в Україні становила 135, то після прийняття Податкового кодексу їх залишилося 24[12]. Серед важливих середньострокових завдань Клюєв також назвав судову реформу, протидію корупції та детінізацію економіки[13].

Клюєв послідовно відстоював політику імпортозаміщення, що відбилося на ухваленні Кабміном програми розвитку внутрішнього виробництва[14].

Вдалося зупинити зростання держборгів. У 2008—2009 року держборг був збільшений з 71,3 млрд грн. до 230 млрд — у 3,2 рази. При цьому приріст в основному складався з вкрай невигідних запозичень на короткі терміни і під дуже високі відсотки. І якщо у 2010 році рівень держборгу досяг 29,9 %, то вже у 2011 році він був скорочений до 27,4 % від ВВП країни [15]. У тому числі і завдяки участі Клюєва до Податкового кодексу було внесено безліч поправок, зокрема, щодо спрощення роботи на «єдиному податку»[16][17].

З 2010 по 2013 роки Україна ухвалила 86 законів та інших нормативних актів, що стосуються європейської інтеграції. Андрій Клюєв разом з єврокомісаром Штефаном Фюле визначали кроки необхідні для євроінтеграції, і раз на квартал зустрічалися у Брюсселі для обговорення. У грудні 2013 Клюєв стверджував, що всі кроки фактично виконані[18].

З 14 лютого 2012 секретар РНБО. Зі вступом на посаду Клюєв оголосив, що президент України поставив завдання повернути Радбезу роль головного центру підготовки державних рішень у сфері національної безпеки[19][20] і намагався підвищити якість роботи РНБО[21][22][23][24].

24 січня 2014 звільнений з посади секретаря РНБО України і призначений Януковичем главою Адміністрації Президента України[25]. На новій посаді Клюєв декларував намагання досягнути мирного вирішення політичного протистояння — виключно за столом переговорів[26][27] і не раз заявляв заявляв про це[28]. Для знаходження компромісу і підписання угоди між Януковичем та представниками опозиції за участю міністрів закордонних справ трьох європейських країн Клюєв провів тиждень в майже цілодобових переговорах. 21 лютого після підписання в інтерв'ю журналістам він сказав, що кілька діб взагалі не спав[29]. Анатолій Гриценко в свою чергу розкритикував участь Клюєва в переговорах[30]. Згідно повідомлень ЗМІ з джерел в АП початкова згода Банкової йти на переговори була викликана бажанням затягнути час і перегрупувати сили і Клюєв займався саме цим.[31][32]

Клюєв стверджував, що в основі трагічної загибелі людей на вулицях Києва лежить провокація. За його словами, тільки в Україні заспокоювалася ситуація, «багаття вже ледве жевріло, хтось раптом виливав каністру бензину, і відразу знову починалося протистояння, знову починалися заворушення і загибель людей».[33].

23 лютого 2014 подав заяву про відставку. В інтерв'ю УНІАН висловив упевненість, що слідство розбереться з усіма обставинами трагедії, що сталася, а винні понесуть покарання[34].

25 лютого 2014 стало відомо, що Андрій Клюєв отримав вогнепальне поранення в ногу і знаходиться в одній з лікарень Києва[35]. За словами його прес-секретаря Артема Петренка, Клюєв зустрівся з Януковичем в Криму 23 лютого для того, щоб особисто передати свою заяву; на зворотному шляху в Київ за інформацією УНІАН на нього було скоєно напад, під час якого Клюєв отримав серйозне поранення в ногу, автомобіль Клюєва забрали невідомі[36][37][38][39] За іншими даними Клюєва поранили під час нападу на його дім[40].

У своєму розслідуванні, опублікованому на Українській правді, провідні українські політичні журналісти Сергій Лещенко та Мустафа Найєм заявили, що саме на Андрієві Клюєві лежить відповідальність за кривавий розгін Євромайдану 30 листопада 2013 року. Зокрема, у статті зазначається: «Джерела розповідають, що до зачистки Майдану почали готуватися ще на початку минулого тижня — Клюєв разом із своїм першим заступником Володимиром Сівковичем відбирали загони Беркуту, якому буде доручено брудну роботу.»[41]

13 грудня 2013 року на допиті у Генпрокуратурі голова КМДА Олександр Попов заявив: розгін мітингу на Майдані 29 листопада стався після того, як секретар РНБО Андрій Клюєв зажадав встановити ялинку[42]. Попов повідомив слідству, що 29 листопада вранці йому зателефонував секретар РНБО Андрій Клюєв і поцікавився ступенем готовності ялинки, яку мали встановити на Майдані Незалежності. Попов повідомив йому, що все йде за планом. Клюєв зажадав встановити ялинку сьогодні ж та повідомив Попову, що всі подальші вказівки йому дасть заступник секретаря РНБО Володимир Сівкович.

В кінці січня 2014 року глава адміністрації Президента України Андрій Клюєв зустрічався з Юлією Тимошенко в Харківській колонії, де вони обговорювали шляхи виходу з політичної кризи, але сторони не змогли ні про що домовитись.[43][44]

18 лютого, коли Беркут і невідомі в формі на Інститутській та прилеглих до майдану вулицях вже розстріляли понад 20 майданівців, за словами Турчинова, у відповідь на питання Турчинова по телефону: «ми домовилися про припинення вогню, а ви, замість цього, почали активну фазу наступу», Андрій Клюєв відповів: «ну, так що ж, це — війна, на війні всі засоби хороші»[45][46][47][48][49].

25 лютого 2014 з'явилася інформація, що Андрій Клюєв подав у відставку з посади голови Адміністрації Президента.

26 лютого 2014 в.о. генпрокурора Олег Махніцький заявив, що ГПУ поновила провадження відносно осіб, причетних до побиття студентів у ніч на 30 листопада на столичному Майдані Незалежності, і що «готується повідомлення про підозру Клюєву, Сівковичу, Попову, начальнику УМВС у Києві Коряку, його заступнику Федчуку»[50]

Андрія Клюєва розшукують за підозрою у причетності до скоєння масових вбивств. На офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ України у розділі «Розшук» з'явилось його фото і особисті дані. Дані Клюєва опублікували у розділі «Особи, які переховуються від органів державної влади». Екс-глава АП зник 28 лютого 2014 року[51].

23 червня 2019 року Центральна виборча комісія відмовилася реєструвати Андрія Клюєва у зв'язку з тим, що він не проживав на території України протягом останніх 5 років, з 2014 року[52].

2 липня 2019 року ЦВК України зареєструвала блогера Клюєва і проросійського відеоблогера Анатолія Шарія кандидатами у депутати Ради.[53] Того ж дня на Майдані Незалежності в Києві зібралася чисельна акція протесту. Люди протестували проти реєстрації кандидатами в народні депутати Шарія і Андрія Клюєва. Зокрема, на майдані звучали вигуки: «Ми втомились від лайна!». Присутні тримали плакати з написами «Терпіти більше не можна!», «Портнов, твій суд вже скоро!», «Реваншуйте нахуй!».[54][55]

3 липня Клюєву ще раз відмовили в реєстрації як кандидата на парламентські вибори — СБУ заявила, що Клюєв покинув межі України у 2014 році.[56]