Нововасилівка (Бердянський район)

Нововаси́лівка село в Україні, в Бердянській міській громаді Запорізької області. Населення становить 2544 осіб.

село Нововасилівка
Країна  Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Бердянський район
Громада Бердянська міська громада
Основні дані
Засноване 1800
Населення 2544
Площа 2,5 км²
Густота населення 1017,6 осіб/км²
Поштовий індекс 71128
Телефонний код +380 6153
Географічні дані
Географічні координати 46°50′51″ пн. ш. 36°47′24″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 71128, Запорізька обл., Бердянська міськрада, с. Нововасилівка, вул. Центральна, 6[1]
Карта
Нововасилівка
Нововасилівка
Мапа

 Нововасилівка у Вікісховищі

Географія

Село Нововасилівка розташоване на правому березі річки Берда, на протилежному березі — село Старопетрівка (Бердянський район). На відстані 3 км наявне місто Бердянськ. Поруч проходять автомобільні дороги М14 (E58).

Історія

Село засноване в кінці XVIII століття. Сучасну назву село отримало 1861 р., однак довий час воно мало ще кілька паралельних назв (у джерелах позначається по-різному: Кенегес, Кенегез 2-й, 2-ий Кенегез). Ці останні назви залишили після себе ногайці — тюркомовний кочовий народ, який походив від золотоординського хана Ногая, праправнука Чингісхана. Саме тут вони облаштували свій аул довжиною 0,6 км із назвою, якою увічнили давній тюркський рід.[2] Після масового від’їзду ногайців до Туреччини із Бердянського повіту, зокрема й із Кенегесу, з 1861 р. почалось його заселення вихідцями з сіл Берестове та Попівка Бердянського повіту Таврійської губернії (27 сімей) та селянами з Курської губернії Росії (135 сімей). У Запорізькому обласному архіві зберігається метрична книга зі сповідними розписами Володимиро-Богородицького приходу села Нововасилівки за 1864 р., в яких зафіксовано списки персонального складу переселенців із українських сіл Бердянського повіту.[3] Відомо, що 1864 р. у Нововасилівці проживало 1187 осіб [4]

На околиці Нововасилівки височіє кілька курганів (могил). Один із них, що був розкопаний у 1977—1978 рр. Інститутом археології АН УРСР, виявився найбільшим у Північному Приазов'ї царським скіфським курганом середини IV ст. до н. е.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2544 особи.[5]

Об'єкти соціальної сфери

  • Школа
  • Дитячий садочок
  • Клуб
  • Будинок культури
  • Лікарська амбулаторія

Див. також

Примітки

  1. На початку нового року у Бердянську заплановано перейменування понад 60 вулиць. bmr.gov.ua (ru-RU). Процитовано 14 березня 2017.
  2. Энциклопедия Бердянска. Историко-краеведческий, общественно-политический справочник / [авт. идеи, рук. творч. группы В. И. Михайличенко]. — Том 1, ч. 11, С. 663—664; т. 2, ч. 4, с. 230. — Бердянск: «Південна зоря», 2013.
  3. Шумков А.А. Преодоление порогов: работа над родословной Бабаниных [Електронний ресурс: Вестник архивиста. – Електр. текст. дані. – М.: Российское общество историков-архивистов, 2005. – №5/6. – С. 240-268.]
  4. http://resource.history.org.ua/item/0010146 Список населенных мест по сведениям 1864 года [Електронний ресурс]: Т. XLI: Таврическая губерния / Обработан редактором М. Раевским. Издан Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. – СПб., 1865. – 25 с.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 11 листопада 2019.

Джерела

  • Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.