Новопилипівка (Олександрія)
Новопилипівка — житловий масив у місті Олександрія, колишнє селище міського типу.
Новопилипівка Олександрія | ||||||
| ||||||
Загальна інформація | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
48.647764° пн. ш. 33.115337° сх. д. | ||||||
Країна | Україна | |||||
Адмінодиниця | Олександрія | |||||
Телефонний код | 05235 | |||||
Головні вулиці | вул. 6-го Грудня, вул. Комарова, Соборний проспект | |||||
Транспорт | ||||||
Залізнична інфраструктура | пл. Новопилипівка | |||||
Автошляхи | М 04, Т 1215 | |||||
Зовнішні посилання: | ||||||
У проєкті OpenStreetMap | ||||||
Карта | ||||||
Новопилипівка Новопилипівка (Україна) | ||||||
Розташування
Новопилипівка знаходиться на знаходиться на лівому березі Інгульця, на півдні Олександрії. На півночі сполучається з центральною частиною міста, а точніше з районом багатоповерхової забудови Тинда, від якого відокремлюється вулицею Героїв Сталінграду, що є частиною автомобільного шляху міжнародного значення М 04.
Історія
На мапах ХІХ ст. позначене невелике село Мала Пилипівка, що знаходилося на території мікрорайону Тинда, тобто трохи північніше від сучасної Новопилипівки, і розташовувалося на шляху до Звенигородки. Також побутували варіанти «Филиповка, Ново- (Мало) Филиповка». Заснована губернським секретарем Пилипом Гавриловичем Радуловичем. Після його смерті відійшла сестрам Гуковій і Кабузановій, які продали село Якову Звенигородському. На початку ХХ сторіччя ним володів Григорій Якович Звенигородський. На півдні сучасної Новопилипівки знаходилися села Слань-Камень і Трапзон (Сторожевка), вони ж Бадина, зараз це місцевість Бадина.[1]
Відповідно до Абеткового списку поселень Херсонської губернії за 1856 рік Новопилипівка налічувала вісімнадцять дворів і належала поміщику Звенигородському[2]. Новопилипівка отримала статус смт 1961 року, у той час селище підпорядковувалося Олександрійській міській раді[3], пізніше було приєднане до Олександрії.
Опис
Мікрорайон являє собою майже суцільну приватну малоповерхову житлову забудову, серед якої трапляється кілька крамниць. Більшість будинків збудовано за радянського періоду, до початку 1980-тих рр. У східній частині знаходиться колишній Олександрійський рудоремонтний завод[4] холдингу «Олександріявугілля». Північна частина Новопилипівки відокремлена від решти мікрорайону залізним насипом, по якому за радянського періоду проходила промислова залізнична гілка до рудоремонтного заводу.
Див. також
Примітки
- Жахалова Надія. Околиці Олександрії: з історії виникнення поселень / Н. Жахалова // Вільне слово. — 2006. — 17 травня. — С. 3 ; Вільне слово. — 2006. — 24 травня. — С. 5 Короткі відомості про заселення околиць Олександрії Малої Березівки, Березівки, Войнівки спираються на праці краєзнавців, прізвища яких вказано в кінці публікації
- Алфавитный список владельческим и другого ведомства селениям, состоящим в Александрийском уезде, составленный из сведений, доставленных земским судом в 1856-м году
- СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на январь 1965 года. Справочник. С. 282
- Історичні і сучасні фото заводу Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.(рос.)