Ноторикт

Ноторикт, або сумчастий кріт (Notoryctes) — рід ссавців з підкласу сумчастих, єдиний рід ряду ноториктоподібні (Notoryctiformes). Родове ім'я утворене від грец. νῶτος — «спина» і грец. ὀρύκτης — «копач».[1]

Ноторикт
Період існування: 20–0 млн р. т. міоцен — наш час
Notoryctes typhlops
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Сумчасті (Marsupialia)
Надряд: Австралодельфи (Australidelphia)
Клада: Eomarsupialia
Клада: Agreodontia
Ряд: Ноториктоподібні (Notoryctemorphia)
Kirsch, 1977
Родина: Ноториктові (Notoryctidae)
Ogilby, 1892
Рід: Ноторикт (Notoryctes)
Stirling, 1891
Види

N. typhlops
N. caurinus

Вікісховище: Notoryctes

Систематика

Рід Notoryctes

Рід Ноторикт є єдиним родом родини ноториктових (Notoryctidae) та ряду ноториктоподібних (Notoryctiformes).

Включає два види, які населяють піщані ґрунти в посушливих частинах північно-західної та у центральній Австралії:

  • «Ноторикт північний»[2], або «північно-західний сумчастий кріт» (Notoryctes typhlops)
  • «Ноторикт південний», або «південний сумчастий кріт» (Notoryctes caurinus).

Родина Notoryctidae

Родина Notoryctidae, окрім сучасного роду Notoryctes, містить вимерлий рід †Naraboryctes з єдиним відомим видом †Naraboryctes philcreaseri.

Морфологія

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 150–205 мм, довжина хвоста: 15—40 мм, середня вага: 180 г (максимальна відома для самців: 360, самиць: 326).[3]

Опис. Живе під землею і тому має відповідні пристосування до способу життя. Очі рудиментарні, покриті шкірою, безлінзові, і, як зазначено у імені виду N. typhlops (грец. typhlops означає «сліпий»), нефункціональні. Ніздрі вузькі. Зубна формула: I 4-3/3, C 1/1, P 2/3, M 4/4 = 44-42, але різці варіюють в кількості. Передні кінцівки кремезні, кігті пальців три і чотири сильно збільшені і функціонують разом, як лопата, інші пальці зменшені. Центральний три пальці задніх ступнів мають збільшити кігті. Малий перший палець має ніготь, і п'ятий палець рудиментарний. Шерсть довга і тонко текстурована, розрізняються за кольором від сріблясто-білої до жовтувато-червоної.[4]

Поведінка

Сумчастий кріт, мабуть, не такий підземний, як справжній кріт (Talpa). Він може прорити нору на порівняно невелику відстань, а потім вийти і переміщуватися по поверхні, просуваючи себе головним чином задніми лапами і залишаючи своєрідний потрійний слід, утворений двома задніми ногами і хвостом. Під час риття він часто рухається на відстані близько 8 см під поверхнею, але потім може зануритися вертикально на глибину більше 2,5 метрів. Активний, боязкий, мабуть солітарний, схильний однаково і до денної й до нічної діяльності. Один полонений екземпляр виявився надзвичайно активним і пересувався безперервно по його житлу в пошуках їжі. Його ніс завжди був звернений вниз. Він засинав раптом кілька разів і прокидався так само раптово, щоб відновити свою гарячкову діяльність. Незважаючи на появу високого нервування, він, здавалося, не обурювався триманню в руках, в такому становищі навіть швидко споживав молоко, а потім раптом знову засинав. Наявна інформація свідчить про те, що найкращою поживою для нього є личинки деяких жуків і метеликів, а також мурахи й насіння.[3]

Генетика

Каріотип характеризується диплоїдним числом, 2n=20.[5]

Примітки
  2. Українські назви не усталені і у спеціальній літературі відсутні!
  3. Ronald M. Nowak Walker's marsupials of the world — JHU Press, 2005, pp. 133–134
  4. Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski Mammalogy / Jones & Bartlett Learning, 2010, p. 98
  5. Stephen J. O'Brien, Joan C. Menninger, William G. Nash Atlas of mammalian chromosomes / John Wiley and Sons, 2006, p. 35
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.