Нурекатасай
Нурекатасай[1], Нуреката — гірська річка в Паркентському районі Ташкентського вілояту, права притока річки Аксакатасай.
Нурекатасай | |
---|---|
| |
41°28′15″ пн. ш. 70°02′38″ сх. д. | |
Витік | |
• координати | 41°28′15″ пн. ш. 70°02′38″ сх. д. |
Гирло | Аксакатасай |
• координати | 41°24′54″ пн. ш. 69°53′38″ сх. д. |
Країни: | Узбекистан |
Довжина | 19,5 км |
Ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 1513080 |
Медіафайли у Вікісховищі |
Географічний опис
Нурекатасай бере початок від злиття джерел на схилах Чаткальского хребта, неподалік від перевалу Тахта, загальний напрямок течії — на південний захід. Живлення переважно снігове, найбільша витрата води залежно від року припадає на квітень-травень. Після танення сніжників на висоті 2500−3000 м, Нуреката наповнюється переважно джерелами. У верхній течії річка тече у вузькому, скелястому каньйоні. Біля злиття з правою притокою, що стікає з перевалу Кумбель, річка входить у вузький каньйон з крутими скельними стінками. Шлях вздовж води (особливо навесні і на початку літа) важкопрохідний, обхід по скельних полицях лівого берега річки також дуже складний[2]. Середня течія річки припадає на широку долину, ближче до впадання в Аксакату річка тече в глибокому глиняному каньйоні.
Нурекатасай цілком протікає на території Угам-Чаткальского національного парку.
Освоєння Нурекати людиною
На вододілі Нурекатасая і Бельдерсая є наскельні зображення гірських козлів[3]. За радянських часів на схилах гір, що оточують Нурекатасай, проводилися геологічні вишукування. Досі видніються геологічні грунтові дороги і штольні. Схили гори Кумбель, звернені до Нурекати, містять велику кількість промислового сміття (вагонетки, залишки рейок, електричні ізолятори). У 1988 році біля впадання безіменної притоки, що стікає в Нурекату з перевалу Чет-Кумбель, була станція гляціологів[4] . Нині уздовж Нурекати населених пунктів немає, в долині Нурекати і її приток розташовуються сезонні фермерські господарства. В долині Нурекати (нижня і середня течії), а також на схилах навколишніх гір випасають худобу.
Уздовж русла Нурекати (в нижній і середній течії) прокладено ґрунтову дорогу, через річку перекинуто автомобільний міст.
Притоки
У Нурекату впадає багато струмків, що стікають з навколишніх гір — Великий Чимган, Кумбель, Майгашкан (всі праворуч), Джар, Аккуль, Ташгаза (все ліворуч). Найбільшими притоками є Беркат і Новошаксай (обидві ліві).
Тваринний та рослинний світ
Через відносно великий перепад висот і неоднорідність рельєфу долини, природа Нурекатасая різноманітна. Восени в ущелину верхньої течії Нурекати може спускатися ведмідь бурий тянь-шанський[прим. 1], строкатий кам'яний дрізд. В окремих місцях, долина повністю заростає перцевою м'ятою, кропивою, ожиною. Середня і нижня течії мають характер широкої долини з відповідними флорою і фауною. З птахів часті сиворакші, одуди. На берегах Нурекати ростуть фруктові дерева (волоський горіх, арча, яблуні) [4] .
Цікаві факти
- Топоніми Угам-Чаткальського національного парку[5] нечасто містять у своїй назві закінчення «ата» (тюрк. батько). В околицях Нурекати чотири географічних об'єкти мають цю особливість (річки Аксакатасай, Нурекатасай, Беркат і гора Сюрената).
Коментарі
- Верхів'я Нурекати за ключовими характеристиками (кормова база, рідке відвідування людиною, рельєф) збігається з іншими річками в ареалі бурого ведмедя.
Примітки
- Топокарты Генштаба
- Шабанова, Салихов, 1988, с. 13.
- Описание тура к наскальным рисункам Бельдерсая. Архів оригіналу за 1 вересня 2015. Процитовано 11 вересня 2015.
- Шабанова, Салихов, 1988, с. 11.
- Топонимы Угам-Чаткальского национального парка
Джерела
- Шабанова Н. С., Салихов А. Ф. Маршруты выходного дня. — Ташкент : Медицина, 1988. — 31 с. — ISBN 5-638-0070-4.
- Стаття «Хочете знати про ведмедів більше?» — написана на основі статті в журналі «Екологічний вісник», № 7, 2007 р.