Ташкентська область
Ташке́нтський вілоя́т (Ташке́нтська о́бласть) (вілоя́т, узб. Toshkent viloyati, Тошкент вілояті) — адміністративна одиниця-область (вілоят) у складі Узбекистану. Обласний центр — місто Ташкент. На 2008 населення становило 2,5 млн осіб.
| Ташкентський вілоят (Ташкентська область) | ||||
|---|---|---|---|---|
|
Toshkent viloyati | ||||
|
| ||||
 | ||||
| Адміністративний центр | Ташкент | |||
| Країна |  Узбекистан | |||
| ||||
| Офіційна мова | узбецька | |||
| Населення | ||||
| - повне | 2468,0 тис. чол. | |||
| - густота | 291 чол./км² | |||
| Площа | ||||
| - повна | 15,59 тис. км² км² | |||
| Висота | ||||
| - максимальна | 1176 м | |||
| - мінімальна | 1176 м | |||
| Часовий пояс | UTC+5 | |||
| Дата заснування | 15 січня 1938 | |||
| Вебсайт | tashvil.gov.uz | |||
| Код ISO 3166-2 | UZ-TO | |||
 | ||||
| ||||
| ||||
Географія
Площа області — 15,3 тис. км ².
Ташкентська область розташована в північно-східній частині Узбекистану між західною частиною гір Тянь-Шаню та річкою Сирдар'я. Область межує на півночі і північному заході з Казахстаном, на північному сході межує з Киргизстаном, на сході з Наманганською областю Узбекистана, на півдні — з Таджикистаном, на південному заході — з Сирдар'їнською областю. Клімат різко континентальний з м'якою вологою зимою і жарким сухим літом.
- Центр: м. Ташкент (населення 2,9 млн чол.)
- Територія: 15, 6 тис. км².
- Населення: 4 450,0 тис. чол., середня щільність 147 чоловік на квадратний кілометр.
- Автомобільний код: 11 — дійсний до 01.01.2011; 10 — дійсний для нових автомобільних номерів.
- Місто республіканського підпорядкування: Ташкент.
- Міста обласного підпорядкування: Алмалик, Ангрен, Ахангаран, Бекабад, Чирчик, Янгіюль.
- Міст районного підпорядкування: Аккурган, Бука, Газалкент, Дустонобод, Келес, Паркент, Пскент, Тойтепа, Чіназ, Янгіабад.
Область розділена на 15 адміністративних районів. В області також 13 маленьких міст і безліч селищ. Надра багаті міддю, бурим вугіллям, молібденом, цинком, золотом, сріблом, рідкісноземельними металами та ін. Велика частина території Ташкентської області — передгірська рівнина, на півночі і північному заході — хребти Західного Тянь-Шаню висотою до 4299 м. Клімат різко континентальний, посушливий. Середня температура січня -1 ° C, липня +26 ° C. Опадів близько 300 мм на рік. Головна річка Сирдар'я (з притокою Чирчик), Чарвацьке водосховище. Ґрунти в основному сіроземні. Велика частина території розорана; по берегах річок — Тугай; в горах — субальпійські і альпійські луки. У Ташкентської області знаходиться Чаткальський заповідник.
Історія
Область утворена 15 січня 1938 у складі Узбецької РСР.
У 1950/51 роках 1-м секретарем обласного комітету був М. А. Мухітдін.
Склад області
Область ділиться на 14 районів (туманів), вказана чисельність населення станом на 1 квітня 2016[1]:
| Район | Населення, чол | Центр |
|---|---|---|
| Аккурганський район | 98 400 | Аккурган |
| Ахангаранський район | 125 800 | Ахангаран |
| Бекабадський район | 146 500 | Зафар |
| Бостанлицький район | 162 100 | Газалкент |
| Букинський район | 117 400 | Бука |
| Кибрайський район | 188 800 | Кибрай |
| Куйичирчикський район | 101 700 | Дустабад |
| Паркентський район | 143 000 | Паркент |
| Пскентський район | 95 400 | Пскент |
| Зангіатинський район | 368 100 | Келес |
| Уртачирчицький район | 182 700 | Нурафшон |
| Чиназький район | 124 500 | Чиназ |
| Юкоричирчикський район | 125 200 | Янгибазар |
| Янгіюльський район | 253 700 | Янгіюль |
Основні населені пункти:
- Ангрен — місто
- Алмалик — місто
- Алмазар — селище міського типу
- Аккурган — місто
- Акташ
- Ахангаран — місто
- Бекабад — місто
- Богістан — селище
- Брічмулла — селище міського типу
- Бука — місто
- Газалкент — місто
- Гульбахор — населений пункт міського типу
- Дустабад — місто
- Іскандар — селище
- Карабулак — селище
- Келес — місто
- Кумишкан
- Красногорськ (Красногорський) — селище
- Нанай
- Невіч
- Паркент — місто
- Пскент — місто
- Салар
- Сукок
- Сіджак
- Тойтепа — місто
- Чіназ — місто
- чарваки
- Чирчик — місто
- Янгіабад — місто
- Янгібазар
- Янгіюль — місто
Транспорт
- Протяжність залізниць — понад 360 км
- Протяжність автомобільних доріг — 3771 км
Література
- Географічний енциклопедичний словник, географічні назви, Москва, «Радянська енциклопедія», 1986.