Нур-Девлет

Після смерті батька в 1466 р. успадкував кримський трон як старший син, але наразився на опір свого молодшого брата Менґлі, який в 1467 р. зумів ненадовго захопити престол у Кирк-Орі. Повернувшись в тому ж році до влади, Нур Девлет спробував примиритися з ханом Золотої Орди, попросивши у нього формального підтвердження своїх повноважень як правителя Криму, що йшло всупереч із курсом Хаджі Ґерая на незалежність ханства.

Здобув підтримку у Кракові. 17 вересня 1467 посол Польського Королівства Альберт Боровський уклав з Нур-Девлетом у Кирк-Орі мир.[1]

На самому початку 1469 р. був усунений від влади Менґлі I Ґераєм, що спирався на підтримку знатних кримських родів. Як почесний арештант поселений у фортеці Кафа, де на нього було зроблено замах. З 1471 р. жив у фортеці Солдайя. Звільнений з-під арешту під час узяття Солдайї османами в 1475 р. Зробив спробу повернутися на трон, але через вторгнення військ Великої Орди був змушений покинути Крим і шукати притулки у польського короля, який поселив Нур Девлета у Києві. В Криму трон посів Джанібек з Астраханських Тукатимуридів. 1477 року повалив останнього, але 1478 року був позбавлений трону Менглі I Гераєм. Знову втік до Києва.

Восени 1479 р. разом з братом Айдером переїхав з Києва до Московії, де отримав в управління Касимов. Як полководець допомагав московським військам у військових кампаніях проти Великої Орди. Менґлі I Ґерай бажав повернути брата до Криму, але переговори про це з московським правителем виявилися безрезультатними.

Помер у Касимові в 1503 р.

• В. Гулевич. Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей: від друзів до ворогів // Український історичний журнал. — К., № 1 (508) за січень-лютий 2013.— С. 40-66. ISSN 0130-5247;
• (рос.) Гайворонский А. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003.