Ніколай Дюлґеров

Ніколай Дюлґеров народився у місті Кюстендил, на заході Князівства Болгарія у сім'ї друкаря. У 1920 — 21 роках навчається у Технологічному університеті (прикладних мистецтв) у Відні, а в 1922 — у Дрездені, а у 1923 стає студентом у початковому, веймарському Баугаузі, де зближається із викладачем кольорознавства, швейцарським експресіоністом Йоганнесом Іттеном. У роки навчання в Німеччині Ніколай Дюлґеров експонує свої роботи в Берліні і в Дрездені. У 1924 пройшла його персональна виставка в столиці Болгарії, Софії [1] .

У 1926 році Дюлґеров приїжджає в італійський Турин, де протягом 6 років вчиться на факультеті архітектури Академії Альбертіна / англ. Accademia Albertina. Тут, завдяки знайомству з художниками-футуристами, його конструктивістський досвід, отриманий в Баугаузі, переплавляється у світлі динаміки пізнього футуризму. 1920-ті — 30-ті роки були дуже плідними для художника; тоді були створені найбільш новаторські у всій його творчій кар'єрі речі. Деякі з них експонуються в Galleria Nazionale d'Arte Morerna в Римі. У ті ж роки Ніколай Дюлґеров брав участь у найбільш представницьких виставках футуристів, що проходили в Турині, Лейпцигу, Парижі, Барселоні, Мантуї і Венеції.

Микола Дюлгеров. Людина раціональний. 1928

Ніколай Дюлгеров помер 9 червня 1982 року в Турині, в місті, в якому він прожив 56 років. До самої смерті залишався активним творчим художником. Жителі Турина присвоїли художнику звання "почесного громадянина" [2]. Італійський мистецтвознавець Енріко Крісполіті назвав його найзначнішим художником Турина у міжвоєнний період [3] .

• Музичний момент полотно, олія 81 × 65 см
• синусоїда Дошка, темпера 50 × 34 см

• Ніколай Дюлґеров=Nikolay Diulgheroff=Nikolay Diulgheroff : [каталог на изложба] / Сост: Ірина Генова Прев. Валентин Иванов; Албен Витанов, Ирина Генова. — София: Министерство на културата, 2008.
• Георгиева, Емилия. Футуризмите в изкуството на Николай Дюлгеров. — Български художник, 2005. — 84 с. — ISBN 9544061282.
• Diulgheroff, Nicolay; Galvano, Albino. Nicolay Diulgheroff : Catalogo di mostra, 21 ottobre - 3 novembre 1972. — Galleria Viotti, 1972. — 16 p.

• Милев, Гео. „За Николай Дюлгеров и кубизма“. – Море, 1924, №2.
• Райнов, Николай. „За изложбата на Николай Дюлгеров в София“. – Пламък, С., 1924, №4.
• Енциклопедичен речник КЮСТЕНДИЛ]] А-Я, София, 1988 г., изд. БАН, с.208
• Божков, Атанас. Български приноси в европейската цивилизация. Булвест, С., 2000.
• Емилия Георгиева, Футуризмите в изкуството на Николай Дюлгеров, София: Български художник, 2005.
• Ирина Генова, съст. Николай Дюлгеров – Множествената художествена идентичност (Nicolay Diulgheroff / L’Identità Artistica Multiforme). Издание на Министерство на културата. С. 2008. 108 страници. Куратор на изложбата и съставител на изданието Ирина Генова. Автори на статиите: Джорджо Ди Дженова, Ирина Генова. Фотография и дизайн на изложбата и каталога: Надежда Олег Ляхова. Превод: Валентина Иванова (италиански език), Албена Витанова (английски език)
• Данева, Анжела. Щрихи към творчеството и биографията на Николай Дюлгеров (1901 – 1982). – В: Българи в италианските академии за изящни изкуства (1878 – 1944), НБУ, 2013.
• Daneva, Angela. I Bulgari nelle Accademie di Belle Arti Italiane (1878 – 1944), Nuova Università Bulgara, 2013.

• 
  „Раціональна людина / Рационалният човек“, 1928 г.
• 
  „Духовна рівновага / Духовно равновесие“, 1923 г.
• 
  „Музичне середовище / Музикална среда“, 1938 г.
• 
  „Спогади про жінку / Спомен за жена“, 1930 г.
• 
  „Моряк / Морякът“, 1930 г.

• ВІДЕО, 10 хв. Ніколай Дюлгеров : Архітектор і дизайнер(італ.)
• Тонев, Асен Изложба за футуриста Николай Дюлгеров. «Икономедиа» (8 грудня 2009).
• Джорджо Ди Дженова, „Николай Дюлгеров – българско-торински футурист“, cult.bg
• Емилия Георгиева, „Забравен или незабравим. Изкуството на Николай Дюлгеров (1901 – 1982)“, в. „България днес“ (двуседмичен вестник на Държавната агенция за българите в чужбина), год. VI, бр. 19, 1 – 15 октомври 2002