Ніколаус Арнест
Ніколаус Арнест або Арнесті (лат. Nikolaus Arnesti) (? — 1509?) — львівський міщанин, лавник (1483—1484), міський райця (1484—1509) та бурмистр (1494).
Ніколаус Арнест | |
---|---|
лат. Nikolaus Arnesti | |
| |
Бурмистр Львова | |
1494 | |
Райця Львова | |
1484 — 1509 | |
Помер |
~1509 |
Країна | Львів Королівство Польське |
Рід Арнести | |
Батько | Ніколаус Арнест († 1477) |
Мати | N, донька Міхаеля Темпля |
У шлюбі з | Барбара Зимноводська |
Брати | N, Ернест |
Життєпис
Належав до давнього роду львівських патриціїв німецького походження Арнестів, представники якого на початку XVI ст. почали переходити у шляхетський стан. Був останнім представником цього роду в міській раді Львова.
Протягом 1507—1508 рр. райці Мартин Вассерброт, Матеус Вайднер, Йоан Косснар, Андреаc Берґер, Штанцель Газ, Ніколаус Тичка (урядуючі), Георгій Войнар, Ніколаус Арнест, Міхаель Гаснер і Георгій Ґобель (старі) викупили у шляхтича Яна Яцимирського частково за власні кошти, а частково за кошти, взяті з міської скарбниці, села Сихів і Зубра. Прибутки від цих сіл призначалися виключно на особисті потреби райців, що викликало незадоволення міщан.
Сім'я
Був одружений з Барбарою, донькою шляхтича Петра Зимноводського. Отримав від тестя в спадок село Зимна Вода і млин за Краківською брамою.
Донька Барбара (Арнестова[джерело?]) — у шлюбі з львівським райцею Миколаєм Тичкою.
Внук Барбари, сестри Миколая Арнеста, Йоан (Ян) Зайдліч очолював в 1576—1577 виступ львівських міщан проти міської ради, який закінчився створенням Колегії (ради) 40-ка мужів.
Джерела
- (пол.) Olha Hul. Elita władzy miasta Lwowa w XVI wieku. Res Historica. — Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1997- . — Nr 35 (2013), s. 49-68
- Ольга Гуль. Виступ львівського міщанства проти зловживань міської ради в першій чверті XVI століття / О. Гуль // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2013. — Вип. 6. — С. 5-18
- Ольга Гуль. Нерухома власність представників міської влади Львова XVI століття // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2017. Спецвипуск. С. 238—254.
- (пол.) Myron Kapral, Urzędnicy miasta Lwowa w XIII—XVIII wieku, Toruń 2008, Wydawnictwo Adam Marszałek, ss. 420 ; (Spisy Urzędników Miejskich z Obszaru Dawnej Rzeczypospolitej, Śląska i Pomorza Zachodniego, T. 7, Ziemie Ruskie ; z. 1: Lwów)
- (пол.) Skoczek J. Studia nad patrycjatem lwowskim wieków średnich, «Pamiętnik Historyczno-Prawny», VII, z.5, 255