Зубра (село)

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 2 491 особа[4]. Станом на 2021 рік населення села складало 4046 осіб[3].

Мовний склад був наступним:

Дослідники вважають, що в долину річки, яка має таку саму назву, у давнину сходилися на водопій потужні лісові зубри, що дали назву річці й селу. Про походження назви Зубра в «Географічному словнику Королівства Польського» 1895 року говориться, що село виникло в пущах, де водилися зубри. Трохи видозмінив версію походження назви села сучасний історик Василь Лаба, який відзначає, що в «Галицько-Волинському літописі» (1219) говориться, що «князь Мстислав стояв на Зубрі», і тисяцький Дмитро під натиском польсько-угорського війська відступив до неї. Тобто, Зубра згадується як оборонний рубіж, яким цілком реально могла бути річка.

Від назви села пішла назва зубрицької культури.

Рання згадка про Зубру відноситься до XIV століття, коли поселення було власністю боярина Гліба Дядковича[5]. Також село згадується у 1407 році: тоді 27 жовтня, перебуваючи в Медиці, польський король Ягайло за вірну службу подарував дідичним правом Янові з Берави[6] (може, гербу Стріла[7]) і його спадкоємцям с. Зубру Львівського повіту, але з умовою, щоб він оселився в ньому на постійно і з'являвся на кожен військовий похід з одним воїном зі списом і двома стрільцями[8]. Вже за рік Владислав II, на прохання Яна з Зубри, переводить село з польського на німецьке право.

1630 року в селі заснована перша школа, що тоді утримувалася за рахунок костелу та сільської громади, друга школа була заснована у 1790 році.

У 1900 році в Зубрі мешкало 1198 осіб.

Після другої світової війни склад населення села змінився. Поляків репатріювали до Польщі, натомість до села прибули українці, яких під час операції «Вісла» було насильно виселено з Надсяння, Посяння, Підляшшя та Холмщини (с. Радруж, Дев'ятир, Верхрата, Горинець і Сянік).

• Костел Архистратига Михаїла, збудований 1833 році та діяв до 1939 року. Наприкінці 1940-х років колишній костел переосвячено на честь Преподобної Параскеви Тарнавської. У наш час проведено повну реконструкцію храму, 30 жовтня 2016 року оновлений храм був освячений архиєпископом і митрополитом Львівським УГКЦ Владикою Ігорем Возьняком.[9] Адміністратором храму є оntwm Олег Пігій[10]. 15 квітня 2018 року Високопреосвященний владика Ігор з душпастирським візитом відвідав Храм преподобної Параскевії, де звершив Архиєрейську Божественну Літургію, по завершенні якої освятив три бічні Кіоти з копіями чудотворних ікон Матері Божої: Унівської, Крехівської та Зарваницької. Освячення цих Кіотів з іконами Богородиці є завершенням чотирирічної реставрації та оздоблення Храму, яку розпочали 2014 року[11].
• 1848 року на честь скасування панщини у двох місцях в селі було висаджено по чотири липи, три з них ростуть й донині.
• Церква святого Володимира Великого — великий п'ятикупольний православний храм, збудований 1991 року та належить ПЦУ[12] Настоятелем храму є отець Ігор Цимбала[13].
• Пам'ятник молодому Шевченкові, відкритий в Зуб­­рі у 2012 році (скульптор — Любомир Кукіль)[14].

Народилися

• Тарас Гамарник — український футболіст.
• Богдан Дубневич — західно-український олігарх, президент БО «Фонд Братів Дубневичів», народний депутат України VIII скликання.
• Ярослав Дубневич — народний депутат України VII та VIII cкликань, Голова комітету ВР України з питань транспорту.

29 жовтня 2017 року в Зубрі відкрито сучасний дитячий садочок «Дубочок», розрахований на 150 місць. В дошкільній установі для дітей облаштовано яскраві ігрові та спальні кімнати, оснащено спортзал, актова зала та комп'ютерний клас.[15]

У селі мають головні офіси аграрне підприємство ТзОВ АПП «Львівське»[16], що займається рослинництвом та технічними культурами, а також ТзОВ «Корпорація КРТ»[17], що спеціалізується на виробах зі сталі.

• 
  Церква святої великомучениці Параскеви
• 
  Річка Зубра біля села

• Зубра // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / В. Ю. Маланчук (голова редколегії), М. Я. Гнидюк, Б. К. Дудикевич, М. К. Івасюта, I. П. Крип'якевич, В. П. Огоновський, М. М. Олексюк, П. I. Пастер (відповідальний секретар редколегії), А. Г. Сісецький, М. Ю. Смішко,  П. П. Челак, В. П. Чугайов. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 602.
• Владика Возьняк освятив храм Пресвятої Параскеви в Зубрі // Голос народу. — Пустомити: 5 листопада 2016. — № 44 (1596).
• Zubrza, wś, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 673—674. (пол.) (пол.)
• Sperka J. Panowie z Zubrzy. Z dziejów szlachty ruskiej pochodzenia śląskiego w XV wieku // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 339—349. (пол.)

• Зубрянська сільська рада
• Відбулось засідання Ради регіонального розвитку с. Зубра Пустомитівського району
• ЗДО «Дубочок» с. Зубра