Ніколає Белческу

Нікола́є Белче́ску (рум. Nicolae Bălcescu; 29 червня 1819 — 19 листопада 1852) — румунський революціонер, історик і публіцист, один з керівників революції 1848 року у Валахії і Трансільванії.

Ніколає Белческу
рум. Nicolae Bălcescu
Ім'я при народженні рум. Nicolae Balcescu
Псевдо Nicolae Bălcescu
Народився 29 червня 1819(1819-06-29)[1][2][…]
Бухарест, Румунія[1]
Помер 29 листопада 1852(1852-11-29)[1][2][…] (33 роки)
Палермо, Італія[1]
·туберкульоз
Країна  Волощина
Діяльність історик, журналіст, політик
Alma mater Saint Sava Colleged
Знання мов румунська[3]
Мати Zinca Bălcescud

З біографії

1840 року брав участь у русі за об'єднання і незалежність Валахії і Молдови.

Під час революції 1848 року був членом Тимчасового уряду Валахії, відстоював загальне виборче право і розподіл землі серед селян.

Белческу був членом літературно-політичного товариства «Сочієтатя літераре», виступав за поширення освіти, редагував газети «Інвацатор дін сат» («Сільський учитель»).

Белческу видав багато історичних документів, в т. ч. валаські літописи, написав ряд біографій видатних румунських діячів, а також капітальну працю «Історія румунів за часів князя Міхая Хороброго». Белческу обстоював ідею об'єднання румунських земель і створення демократичної республіки.

У своїх працях Белческу висловив ряд цінних думок про закономірність прогресивного розвитку людського суспільства, пов'язуючи його з соціальною боротьбою, з визнанням ролі народних мас в історії.

Помер від туберкульозу 9 листопада 1852 року.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118652060 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.