Ніколенко Анатолій Володимирович
Анато́лій Володи́мирович Ніко́ленко (15 липня 1960, Харків — 20 серпня 2014, Грабське) — солдат резерву, Міністерство внутрішніх справ України. Кавалер ордену «За мужність».
Ніколенко Анатолій Володимирович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
15 липня 1960 Харків, Українська РСР, СРСР |
Смерть |
20 серпня 2014 (54 роки) с. Грабське, Іловайськ, Донецька область, Україна |
Поховання | Міське кладовище № 18 (Харків)d |
Псевдо | «Карат» |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | |
Формування | «Донбас» |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Короткий життєпис
Учасник війни в Афганістані (1979—1981, частина базувалася в місті Файзабад, 860-й окремий мотострілецький полк). Обіймав посаду механіка-водія, проходив службу до травня 1981-го.
В 2010-х працював охоронцем.
В часі російсько-української війни з травня 2014-го — кулеметник, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».
Загинув 20 серпня 2014 року в часі бою за звільнення Іловайська. Російські терористи захопили автобус з пораненими бійцями батальйону. Двоє поранених загинуло — Артем Кузяков і Анатолій Ніколенко, інших вдалося відбити.
Вдома залишилися двоє дітей. Похований у Харкові, на 10-у кварталі 18-го кладовища.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014, посмертно).
- 1 липня 2015 року на честь Анатолія Ніколенка його позивним («Карат») названо один із танків танкової роти 46-го батальйону ЗСУ «Донбас-Україна».
- У Попасній вулицю Піонерську перейменували на вулицю Анатолія Ніколенка.
Джерела
- Указ Президента України від 27 листопада 2014 року № 892/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Ніколенко Анатолій Володимирович
- Ніколенко Анатолій Володимирович // Небесна гвардія
- Ніколенко Анатолій Володимирович (рос.)