Нікольська церква (Вилкове)

У 1882 році вилківські старообрядці просили про дозвіл на будівництво нової церкви. Це стало можливим завдяки особливому політичному становищу придунайських старообрядців, які користувалися набагато більшою свободою, ніж їхні одновірці в інших регіонах Російської імперії. Бажання побудувати новий храм було обумовлено тим, що старообрядницьке населення Вилкова в останні десятиліття значно зросло і стара Церква Різдва Пресвятої Богородиці не могла вмістити всіх бажаючих. Крім того, стара церква під час повеней була важкодоступна для жителів Ново-Вилкове, заснованого в 1871 році. Це прохання було відхилене бессарабською губернською владою у зв'язку з тим, що будівництво планувалося вести на кошти громадської скарбниці, тобто не тільки на гроші старообрядців[1].

Не дочекавшись дозволу від влади, старообрядці почали будувати церкву самовільно. У 1905 році сенатор Дурново дозволив «побудувати в селищі Ново-Вилкове, на місці недобудованої церкви, нову дерев'яну і для моління з зовнішнім виглядом церкву …». Проте в 1907 році старообрядці починають будівництво не дерев'яної, а кам'яної церкви, яке було закінчено в 1913 році. 3 травня 1913 храм був освячений єпископом Кирилом (Политовим). 6 травня 1913 року бессарабський губернський архітектор М. С. Сероцінський оглянув будову і визнав її відповідною нормам[1].

Під час Другої світової війни і в радянські часи храм не закривався[2].